Устьянцев Василь Павлович
УСТЬЯ́НЦЕВ Василь Павлович (13(25). 01. 1875, м. Вятка, нині Кіров, РФ — 1935, Москва) — вчений-зоотехнік. Професор (1914). Закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (м. Пулави, Польща, 1897), де відтоді й працював. 1904–06 та 1911–12 перебував на стажуванні за кордоном, зокрема в Німеччині. 1906 у Новоросійському університеті в Одесі захистив магістерську дисертацію. Завідувач кафедри спеціального скотарства (від 1912), декан агрономічного факультету (від 1920) Київського політехнічного інституту; проректор (1921–22), завідувач кафедри зоотехнії та годівлі сільськогосподарських тварин (1921–30), декан зоотехнічного факультету (від 1922) Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту; водночас очолював науково-дослідну кафедру зоотехнії при Управлінні науковими установами (від 1920). Завідувач лабораторії годівлі й обміну речовин сільськогосподарських тварин Всесоюзного інституту тваринництва (Москва, від 1930); від 1934 читав лекції у Московському інституті конярства. Вивчав індивідуальний розвиток та особливості мінерального живлення сільськогосподарських тварин, а саме питання економного використання білкових речовин у кормах, згодовування тваринам азотистих речовин небілкового походження, отримання збагачених білком кормових дріжджів, обмін кальцію і фосфору у молочних корів і телят. За деякими даними, 1935 репресований, реабілітований 1974.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О питании травоядных животных клетчаткой и грубыми кормами. К., 1906; О минеральном питании молочных коров // Пробл. животноводства. 1932. № 9–10; Кормление сельскохозяйственных животных: Учеб. Москва; Ленинград, 1933.
Рекомендована література
- Василий Павлович Устьянцев. К 35-летию научно-педагогической и общественной деятельности // Пробл. животноводства. 1934. № 4;
- Зубець М. Учений-дослідник В. П. Устьянцев: його внесок у становлення зоотехнічної науки // Тваринництво України. 2011. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
