Пипа Віктор Йосипович
Визначення і загальна характеристика
ПИ́ПА Віктор Йосипович (01. 02. 1941, с. Шаповалівка Конотопського р-ну Сумської обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1990). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986), премія імені С. Пекаря НАНУ (2013). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1965). Відтоді працює в Інституті фізики напівпровідників НАНУ (Київ): від 1991 — провідний науковий співробітник. Показав можливість концентраційно-деформаційної нестійкості напівпровідників; розвинув теорію механізму реєстрації фотоемульсією неоднорідності електричного поля; узагальнив в оптиці напівпровідників додаткові граничні умови для додаткових світових хвиль, розробив теорію від’ємної люмінесценції, виконав цикл робіт з когерентного теплового випромінювання.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Неустойчивость однородной деформации и концентрации носителей тока в полупроводнике, обусловленная деформационным потенциалом // Письма в Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1970. Т. 12 (співавт.); Электротопографический эффект в фотоэмульсиях и его применение // Тр. Физ. ин-та АН СССР. 1981. Т. 129, № 13 (співавт.); The «missing» electromagnetic wawe and additional boundary conditions for light in a crystal // Solid State Comm. 1983. Vol. 46 (співавт.); Electromagnetic field quantization in planar absorbing heterostructures // Semiconductor physics, quantum electronics & optoelectronics. 2011. Vol. 14, № 1; Rotation of a thin heated plate caused by its own coherent thermal radiation // Там само. 2020. Vol. 23, № 2 (співавт.).