Підгорний Сергій Миколайович

ПІД­ГО́РНИЙ Сергій Микола­йович (25. 04. 1949, м. Пʼятигорськ Ставропольського краю, РФ — 15. 02. 1995, Черкаси) — прозаїк-фантаст. Член СПУ (1987). Закінчив Літературний ін­ститут у Москві (1986). У рідних краях здобув середню освіту, працював на виробництві, у топо­графічній партії, кореспондентом місцевих газет. Від 1984 мешкав у Черкасах, був методистом Обласного науково-методичного центру народної творчості і культосвітньої роботи. Дебютував 1982 реалістичною повістю «Скоро восемнадцать», що уві­йшла до збірника його творів про молодь «Ра­скопки скифского городища» (Москва, 1984; від­значений спеціальною літературною премією СП СРСР за кращу книгу молодого автора). Тоді ж роз­почав писати фантастичні твори, що стали основною частиною його творчості. Першим серед них стало оповіда­н­ня «Від­кри­т­тя цивілізації», що було опубліковане одночасно українською та російською мовами (збірка «Оповіда­н­ня ППФ (Пригоди, подорожі, фантастика)», К., 1983). Більшість творів П. належать до науково-фантастичного циклу, і вони вміщені у трьох його збірках — «Тихие истории» (1986), «Взгляд с нехоженой тропы» та «Мозаика» (обидві — 1990; усі — Київ). Ці невеличкі повісті органічно по­єд­нують фантастичний елемент з реаліями сьогоде­н­ня, присвячені як контактам з іншопланетними цивілізаціями, так і несподіваним науковим від­кри­т­тям та загадковим явищам, від­значаються заплутаним сюжетом і несподіваною кінцівкою. Автор володів мистецтвом психологічного загостре­н­ня ситуацій, умів подати яскраві художні деталі, з допомогою яких роз­кривав характери та дії персонажів. Джерелом сюжетів окремих творів П. стали його особисті враже­н­ня. Трагічно загинув.

Завантажити статтю