Підгорний Сергій Миколайович

ПІДГО́РНИЙ Сергій Миколайович (25. 04. 1949, м. П’ятигорськ Ставропольського краю, РФ — 15. 02. 1995, Черкаси) — прозаїк-фантаст. Член СПУ (1987). Закінчив Літературний інститут у Москві (1986). У рідних краях здобув середню освіту, працював на виробництві, у топографічній партії, кореспондентом місцевих газет. Від 1984 мешкав у Черкасах, був методистом Обласного науково-методичного центру народної творчості і культосвітньої роботи. Дебютував 1982 реалістичною повістю «Скоро восемнадцать», що увійшла до збірника його творів про молодь «Раскопки скифского городища» (Москва, 1984; відзначений спеціальною літературною премією СП СРСР за кращу книгу молодого автора). Тоді ж розпочав писати фантастичні твори, що стали основною частиною його творчості. Першим серед них стало оповідання «Відкриття цивілізації», що було опубліковане одночасно українською та російською мовами (збірка «Оповідання ППФ (Пригоди, подорожі, фантастика)», К., 1983). Більшість творів П. належать до науково-фантастичного циклу, і вони вміщені у трьох його збірках — «Тихие истории» (1986), «Взгляд с нехоженой тропы» та «Мозаика» (обидві — 1990; усі — Київ). Ці невеличкі повісті органічно поєднують фантастичний елемент з реаліями сьогодення, присвячені як контактам з іншопланетними цивілізаціями, так і несподіваним науковим відкриттям та загадковим явищам, відзначаються заплутаним сюжетом і несподіваною кінцівкою. Автор володів мистецтвом психологічного загострення ситуацій, умів подати яскраві художні деталі, з допомогою яких розкривав характери та дії персонажів. Джерелом сюжетів окремих творів П. стали його особисті враження. Трагічно загинув.

Завантажити статтю