Смоляк Віталій Єлисейович
СМОЛЯ́К Віталій Єлисейович (13(26). 04. 1915, с. Іванківці Проскурівського пов. Подільської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 29. 09. 1982, Івано-Франківськ) — актор, режисер. Чоловік К. Сидорчук. Народний артист УРСР (1965). Учасник 2-ї світової війни. Навчався у Харківському театральному інституті (1936). Працював артистом у Харкові (1936–41); артистом і режисером Київського транспортного російського драматичного театру Південно-Західної залізниці (1945–46); актором, режисером, головним режисером Івано-Франківського українського музично-драматичного театру імені І. Франка (1947–55, 1968–75); головним режисером Полтавського музично-драматичного театру імені М. Гоголя (1955–65), Харківського українського драматичного театру імені Т. Шевченка (1965–66) та Житомирського українського музично-драматичного театру (1966–67). Творчості С. притаманні яскрава театральна форма, глибока народність, тонкий психологізм і висока поетичність. 2002 в Івано-Франківську засновано обласну премію імені В. Смоляка в галузі театрального мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Микола Задорожний («Украдене щастя» І. Франка), Іван Дідух («Земле моя» за В. Стефаником), Дядько Бог («Роксолана» Л. Забашти), Макар Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого), Незнамов («Без вини винні» О. Островського), Полежаєв («Неспокійна старість» Л. Рахманова), Голохвастов («За двома зайцями» М. Старицького), Овід (однойменна вистава за Е.-Л. Войнич). Вистави: «Тарас Бульба» за М. Гоголем, «Роксолана» Л. Забашти, «Бравий солдат Швейк» за Я. Гашеком, «Інтервенція» Л. Славіна, «Украдене щастя» І. Франка, «Сестри Річинські» за Іриною Вільде, «Земле моя» за В. Стефаником, «Змова» за Марком Черемшиною.
Рекомендована література
- Чуча Ол. Люди близькі і рідні // Зоря Полтавщини. 1960, 22 квіт.;
- Черкашин Р. Вони прийшли в сьогодні // Рад. культура. 1964, 19 берез.;
- Кирильчук М. На світанку революції // Рад. Житомирщина. 1967, 24 черв.;
- Яросєвич Л. Швейк на сцені // Прикарп. правда. 1969, 18 берез.