Плотніков Юрій Вікторович
ПЛО́ТНІКОВ Юрій Вікторович (17. 03. 1932, м. Оренбург, РФ) — актор. Заслужений артист України (2017). Закінчив Білоруський художньо-театральний інститут (1958; Мінськ). Відтоді працював у театрах Гомеля (Білорусь) та Ленінграда (нині Санкт-Петербург). 1965–2019 (з перервою) — актор Харківського російського драматичного театру імені О. Пушкіна; 1969–70 — Костромського драматичного театру імені О. Островського (РФ); 1970–71 — художній керівник Харківського будинку культури працівників зв’язку. П. властиві глибинне емоційне і психологічне розроблення ролі, побудова персонажів через філософське світовідчуття, а також намагання проявити акторську індивідуальність в сценічних образах, навіть в ролях другого плану.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Торчіков («Фізики-лірики» Я. Волчек), Віктор («Варшавська мелодія» Л. Зоріна), Дубровський («Дзвінок в порожню квартиру» Д. Угрюмова), Тузенбах («Три сестри» А. Чехова), Дзержинський («Є така партія» І. Рачади), Красунчик («Три хвилини Мартина Гроу» Г. Боровика), Монтер («П’ята колона» Е. Гемінґвея), Архіпкін («ТАРС уповноважений заявити» Ю. Семенова), Місаїл («Борис Годунов» О. Пушкіна), Дудков («Дачники» М. Горького), Достагір («Афганський репортаж» О. Проханова), Шостий («Так, переможемо!» М. Шатрова), Редактор («Майстер та Маргарита» за М. Булгаковим), Петро Кузьмич («Діти Арбату» О. Рибакова), Альфредо («Філумена Мартуано, або Шлюб по-італійськи» Е. де Філіппо), Рене («Троє і Мадлен» Ж. Сіблейраса).
Завантажити статтю
Людина 
