Смирнов Ігор Васильович

Визначення і загальна характеристика

СМИРНО́В Ігор Васильович (23. 03(05. 04). 1911, с. Колодне, нині Курської обл., РФ — 12. 12. 1993, Київ) — вчений-зоотехнік. Доктор біологічних наук (1965), професор (1966). Заслужений діяч науки і техніки СРСР (1973). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (Київська обл., 1937). Працював в Інституті сільськогосподарської гібридизації і степової акліматизації тварин «Асканія-Нова» (нині Каховського р-ну Херсонської обл., 1937–39); старшим науковим співробітником Українського НДІ тваринництва (Харків, 1950–51); доцентом Харківського зооветеринарного інституту (1953–57); завідувачем лабораторії біології розмноження сільськогосподарських тварин Київської дослідної станції тваринництва «Терезине» (Білоцерківського р-ну Київської обл., 1957–67); від 1967 — професор кафедри розведення сільськогосподарських тварин Українського аграрного університету (Київ). Основний напрям наукових досліджень — штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. 1947 здійснив заморожування сперми баранів, биків, жеребців та кролів у пакетах з алюмінієвої фольги на поверхні твердого діоксиду вуглецю, 1948 отримав повноцінне потомство кролів з використанням сперми, що зберігалася у замороженому стані. Довів здатність сперматозоїдів зберігати біологічну повноцінність і генетичну інформацію після кріоконсервації. Сприяв поліпшенню існуючих і виведенню спеціалізованих порід сільськогосподарських тварин, збереженню генофонду вимираючих видів тварин.

Завантажити статтю