Скляров Яків Павлович
СКЛЯРО́В Яків Павлович (09(22). 10. 1901, с. Довгалівка Миргородського пов. Полтавської губ., нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 01. 07. 1992, Львів) — фізіолог. Батько Євгена та Олександра Склярових. Доктор медичних наук (1950), професор (1950). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Закінчив Полтавський ІНО (1924), 1-й Харківський медичний інститут (1931), де й працював від 1932. Під час 2-ї світової війни служив військовим лікарем. Від 1946 — завідувач кафедри нормальної фізіології, водночас 1949–52 — декан лікувального факультету Чернівецького медичного інституту; 1952–74 — завідувач, 1974–84 — професор кафедри нормальної анатомії, водночас 1954–70 — проректор з наукової роботи Львівського медичного інституту. Вивчав фізіологію вищої нервової діяльності, зокрема односторонніх умовних рефлексів, механізми секреторної функції шлункових залоз, процесів всмоктування, ультраструктурні зміни при різних функціональних станах, особливості курортного лікування патологій органів травної системи.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Желудочная секреция. К., 1954; Москва, 1961; Физиология высшей нервной деятельности: Краткое пособ. Л., 1955; Секреторная работоспособность главных пищеварительных желез. К., 1958; Всасывательная работоспособность тонкого кишечника. К., 1965; Ультраструктурные и микрохимические процессы в желудочных железах. К., 1979 (співавт.).
Рекомендована література
- Ганіткевич Я. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: Біогр. нариси та бібліографія. Л., 2002;
- Професори ЛНМУ.
Завантажити статтю
Людина 
