Сіліч Сергій Олександрович

СІ́ЛІЧ Сергій Олександрович (04. 02. 1952, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1997). Премія імені М. Барабашова НАНУ (1998). Закінчив Дніпропетровський університет (1974). Відтоді працював у Головному інформаційно-обчислювальному центрі Міністерства чорної металургії УРСР; 1980–2006 — у Головній астрономічній обсерваторії НАНУ (Київ): 1981–86 — вчений секретар, 1986–98 — старший науковий співробітник, 1998–2000 — провідний науковий співробітник, від 2000 — заступник директора з наукових питань; від 2006 — у Національному інституті астрофізики, оптики та електроніки в Мексиці. Наукові дослідження: космічна газодинаміка та фізика міжзоряного середовища, числове моделювання надзвукових газодинамічних процесів в астрофізичних об’єктах з екстремальною енергетикою. Разом з Г. Бісноватим-Коганом розвинув новий метод розв’язання проблеми розповсюдження тривимірних ударних хвиль у неоднорідному міжзоряному середовищі, що ґрунтується на еволюції міжзоряних оболонок у галактиках різних морфологічних типів. Разом із П. Фоміним запропонував теорію кільцевих структур в плоских галактиках у розподілі яскравих молодих зірок класу ОВ та іонізованого водню. Ними показано, що ці структури пов’язані з хвилями зореутворення, що індукуються сильними ударними хвилями, породжуваними рекурентною вибуховою активністю галактичних ядер.

Завантажити статтю