БО́РОНЬ Олександр Вікторович (15. 11. 1979, м. Ново­град-Волинський, нині Звягель Житомирської обл.) — літературо­знавець. Доктор філологічних наук (2018), член-кореспондент НАНУ (2025). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018; за 6-томну «Шевченківську енциклопедію», 2012–15). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (2002), де на­вчався в аспірантурі (2002–05), працював викладачем кафедри історії української літератури і шевченко­знавства (2004–05); від 2005 — в Ін­ституті літератури НАНУ (Київ): від 2015 — завідувач від­ділу шевченко­знавства, від 2022 — за­ступник директора з наукової роботи, від 2026 —  директор. За­ступник керівника науково-видавничого проєкту «Шевченківська енциклопедія» (2011–14; член редколегії — від­повід­альний секретар ви­да­н­ня). Координатор низки науково-публікаційних проєктів Ін­ституту критики (Київ) та Ін­ституту джерело­знавства НТШ в Америці (Нью-Йорк). У галузі шевченко­знавства роз­робляє про­блеми текс­тології, біо­графістики, коментува­н­ня творів, компаративного ви­вче­н­ня повістей, окремі аспекти дослідже­н­ня мистецької спадщини. Спів­упорядник та спів­коментатор зведень «Тарас Шевченко в критиці» (т. 1–2, 2013, 2016) і «Тарас Шевченко у спогадах» (т. 1, 2023).