Боронь Олександр Вікторович
Визначення і загальна характеристика
БО́РОНЬ Олександр Вікторович (15. 11. 1979, м. Новоград-Волинський, нині Звягель Житомирської обл.) — літературознавець. Доктор філологічних наук (2018), член-кореспондент НАНУ (2025). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018; за 6-томну «Шевченківську енциклопедію», 2012–15). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (2002), де навчався в аспірантурі (2002–05), працював викладачем кафедри історії української літератури і шевченкознавства (2004–05); від 2005 — в Інституті літератури НАНУ (Київ): від 2015 — завідувач відділу шевченкознавства, від 2022 — заступник директора з наукової роботи. Заступник керівника науково-видавничого проєкту «Шевченківська енциклопедія» (2011–14; член редколегії — відповідальний секретар видання). Координатор низки науково-публікаційних проєктів Інституту критики (Київ) та Інституту джерелознавства НТШ в Америці (Нью-Йорк). У галузі шевченкознавства розробляє проблеми текстології, біографістики, коментування творів, компаративного вивчення повістей, окремі аспекти дослідження мистецької спадщини. Співупорядник та співкоментатор зведень «Тарас Шевченко в критиці» (т. 1–2, 2013, 2016) і «Тарас Шевченко у спогадах» (т. 1, 2023).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Поетика простору в творчості Тараса Шевченка. 2005; Повісті Тараса Шевченка і західноєвропейські літератури: рецепція та інтертекстуальні зв’язки. 2014; 2015; Поет і його проза: генеза, семантика і рецепція Шевченкової творчости. 2015; Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей. 2017; Ніже тії коми… Студії над Шевченковою творчістю. 2022; Ані титли… Нові студії над Шевченковою біографією і творчістю. 2024 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
