Світланов Олександр Олександрович
Визначення і загальна характеристика
СВІТЛА́НОВ Олександр Олександрович (12. 09. 1897, Полтава — 19. 02. 1984, Івано-Франківськ) — актор. Заслужений артист УРСР (1951). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. 1914–20 — артист естради в Петрограді (нині Санкт-Петербург). 1920–24 працював в театрах Махачкали (нині Дагестан, РФ) та Москви. 1925–36 — артист, інспектор сцени, заступник директора театрів «Березіль», імені В. Блакитного, пересувному міськради (усі — Харків). 1936–40 працював в пересувних театрах в Челябінську, Свердловську (нині Єкатеринбург) та Орлові (усі — РФ). 1940–41 — артист і керівник Українського ансамблю драми і комедії в Харкові й Пензі (РФ); 1942–45 — у 2-му Харківському українському театрі; 1945–74 — в Івано-Франківському українському музично-драматичному театрі імені І. Франка. С. — актор різнопланового драматичного та гострохарактерного спрямування.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Каленик, Солопій Черевик («Майська ніч», «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем), Макар Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого), Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Шмага, Кучумов, Дерюгін («Без вини винні», «Шалені гроші», «Світить, та не гріє» О. Островського), Нечипір («Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда), Галушка, Ленін («В степах України», «Правда» О. Корнійчука), Кнур («Лимерівна» Панаса Мирного), Ленін («Кремлівські куранти» М. Погодіна), Лещ, Лука («Останні», «На дні» М. Горького), Капітан Бернардо («Закохана витівниця» Лопе де Веґи).
Завантажити статтю
Людина 
