Гармаш Олександр Андрійович
ГА́РМАШ Олександр Андрійович (15. 10. 1890, м-ко Сенча Лохвицького пов. Полтавської губ., нині село Миргородського р-ну Полтавської обл. — червень 1940, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі будівництва. Професор (1929). Закінчив Київський політехнічний інститут (1916). Відтоді працював на будівництві; у спецуправлінні зі шлюзуванню Дніпра (Дніпропетровськ). 1930–40 — заступник директора з навчальної та наукової роботи, науковий керівник науково-дослідного сектору, завідувач кафедри технології та організації будівельного виробництва, 1937–38 — в. о. директора Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту; водночас 1931–34 — директор Дніпропетровської філії Українського інституту споруд. Наукові дослідження присвячені питанням ліквідації сезонності у будівництві. За проєктами Г. та під його керівництвом побудовано 15 багатопролітних залізобетонних і аркових мостів у Дніпропетровській та інших областях, арковий залізобетонний міст у парку імені Л. Глоби, корпуси швейної та взуттєвої фабрик, розпочато будівництво центральної частини набережної у Дніпропетровську, створено індустріальну базу Дніпровської ГЕС, організовано будівництво підприємства «Дніпросталь» та інших об’єктів, пов’язаних із Дніпровською ГЕС.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Строительные работы. Ч. 1. Бетонирование на морозе. Х.; Дн., 1931; Организация и механизация транспорта на строительных работах. Ленинград, 1934; Электроподогрев бетона. Дн., 1936; Теория строительных процессов. Дн., 1939; Диалектический метод изучения строительного процесса // Тезисы сообщений о научно-исследовательских работах кафедр ДИСИ. Дн., 1940.