Полтавське українське драматичне товариство
Визначення і загальна характеристика
ПОЛТА́ВСЬКЕ УКРАЇ́НСЬКЕ ДРАМАТИ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО Засноване 1914 з метою пропаганди класичної української драматургії (зокрема творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Кропивницького, М. Старицького, Б. Грінченка, І. Карпенка-Карого). Серед основоположників — І. Недоля, М. Невеселий, В. Вікторов, Г. Ніженцева, О. Слюсаренко, В. Корнілич, О. Самійленко. Режисерами в різний час були — Д. Козачковський, М. Петлішенко, І. Котов, С. Киянов-Чарський, П. Клименко, Г. Нескуба. Після встановлення у Полтаві радянської влади товариство брало активну участь у художньому обслуговуванні частин Червоної армії, сільських районів та у різних громадсько-масових заходах. На початку 1924 реорганізоване у Полтавський театр «Рух». Колектив гастролював на Донбасі, де показав вистави — «Гайдамаки» за Т. Шевченком (в інсценізації Леся Курбаса), «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра, «Цар Максиміліан» О. Ремізова, «Світлий бог» Д. Айзмана. Восени 1924 припинив існування. Група акторів організувала театр «Жовтень», який проіснував до 1925 й був розформований.