Поляков Микола Вікторович
ПОЛЯКО́В Микола Вікторович (01. 05. 1946, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 21. 09. 2020, там само) — фахівець у галузі механіки рідини та газу, математик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1996), член-кореспондент НАНУ (2015). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі освіти (2013), премія імені М. Янгеля НАНУ (2005). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000, 2003, 2006), орден Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2017). Закінчив Дніпропетровський університет (1971), де відтоді й працював: 1980—92 — доцент, 1993—95, 2014—20 — професор, 1995—2014 — завідувач кафедри диференціальних рівнянь, водночас 1989—96 — декан механіко-математичного факультету, 1996—98 — проректор з навчальної роботи, 1998—2020 — ректор. Зробив значний внесок у розвиток низки фундаментальних напрямів механіки, дослідження рідин і газів. Очолював наукову школу з аеро- та гідромеханіки. Вказав на доцільність формування окремого класу задач з невідомою та рухомою межею на підставі аналогії методів розвʼязку стаціонарних задач із невідомою межею та нестаціонарних задач із рухомою межею. Був одним із провідних науковців у галузі ефективних чисельних і чисельно-аналітичних методів теорії потенціалу для розвʼязання еліптичних та параболічних задач в областях складної геометричної форми. Під його керівництвом розроблено низку алгоритмів методу дискретних вихорів для моделювання плоских та осесиметричних задач механіки. Розроблені алгоритми та чисельні методи було успішно застосовано для розвʼязання актуальних задач механіки суцільного середовища та тепломасообміну. Комбінований метод дискретних вихорів та граничних елементів був використаний для чисельного розвʼязку задач гідродинамічної взаємодії. Проведені розрахунки взаємодії контурів у потоці між собою, з вільними поверхнями, з межами розділу рідин, що не змішуються, з твердими межами потоку, а також еволюції вихрових структур, мають практичне значення для розрахунку конструктивно-компоновочних схем літаків типу «біплан» і «тандем», проєктування гідротехнічних споруд. Наукові дослідження П. були тісно повʼязані з Державним конструкторським бюро «Південне». Багато його розробок було застосовано під час проєктування нових ракет-носіїв та орбітальних систем.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Некоторые методы решения нелинейных краевых задач: Учеб. пособ. Дн., 1984; Методы решения задач проникания. Москва. 1988; Численно-аналитические методы решения нелинейных краевых задач. Дн., 1991; Ракета как объект управления: Учеб. Дн., 2004 (співавт.); Методы решения нелинейных краевых задач. Задачи проникания. Дн., 2005; Вибрані задачі механіки суцільного середовища. Обчислювально-аналітичні методи розв’язання. Дн., 2006; Ракети-носії і космічні ступені ракет як об’єкти керування: Підруч. Дн., 2007 (співавт.); Динамічне проектування ракет. Задачі динаміки ракет та їх космічних ступенів: Підруч. Дн., 2011 (співавт.); Актуальні проблеми механіки. Дн., 2018 (співавт.); Комп’ютерно-вимірювальні технології контролю та управління ракетно-космічної техніки. Дн., 2018 (співавт.); Метод граничних елементів в задачах гідродинаміки та теплопровідності. Дн., 2019 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
