Пущенко Федір Дем’янович

ПУ́ЩЕНКО Федір Демʼянович (08(20). 06. 1879, м. Чугуїв, нині Харківської обл. — ?) — японіст, мово­знавець. Закінчив Полтавську гімназію, Чугуївське юнкерське училище (1899). Пере­бував на військовій службі. Само­стійно ви­вчив французьку, німецьку, англійську мови. Під час від­пусток подорожував країнами Європи. З початком російсько-японської війни 1904—05 направлений у м. Владивосток (Росія), де на­вчався в Ін­ституті східних мов. Під час бою потрапив у японський полон, ви­вчав японську мову. Після звільне­н­ня ви­йшов у від­ставку. Закінчив японське від­діле­н­ня Вищої школи живих східних мов у Парижі (1907). Подорожував країнами Пів­нічної і Пів­ден­ної Америки й Африки, ще раз від­відав Японію (1908—09 — викладач курсів французької, російської, японської мови у Токіо). З початком 1-ї світової війни від­кликаний із від­ставки: 1916—18 — пере­кладач при штабі 4-ї російської армії та у військовій комендатурі в Румунії. Навесні 1918 повернувся в Чугуїв, обраний членом правлі­н­ня місцевого осередку товариства «Просвіта», від­крив українську книгарню. Від осені 1918 працював у державних структурах УНР, зокрема у Головному штабі Армії УНР. Викладав мови у Харківському педагогічному технікумі (1920—23), Технікумі сходо­знавства та східних мов (1925—33), Харківському музично-драматичному ін­ституті та ін.; водночас працював пере­кладачем у Державному видавництві України. Член правлі­н­ня Харківської філії і голова японської секції Всеукраїнської наукової асоціації сходо­знавства. Написав рукописний під­ручник «Японська мова: Теоретично-практичний курс» (Х., 1926), під­готував про­граму з ви­вче­н­ня японської мови, друкував стат­ті й пере­клади у журналі «Східний світ». 7 грудня 1933 заарештований, 31 травня 1934 ухвалою судової трійки за звинуваче­н­ням у шпигунстві на користь Японії по­збавлений волі на 5 р. Покара­н­ня від­бував у Соловецькому таборі (РФ). На початку 1937 повернений для нового роз­слідува­н­ня у Київ, подальша доля неві­дома.

Завантажити статтю