Пащенко Марія Пилипівна
ПА́ЩЕНКО Марія Пилипівна (14(27). 04. 1900, м. Ялта Таврійської губ., нині АР Крим — 30. 08. 1980, Харків) — художниця театру, графік і живописець. Членкиня СХУ (1960). Навчалася в студії Е. Штейнберга (Ялта, 1919–22). Закінчила Харківський художній інститут (1929; викладачі М. Бурачек, О. Хвостенко-Хвостов, М. Шаронов). Була стажером-декоратором театру «Березіль» (1928–29); працювала головним художником театру «Молодар» при Харківському музично-драматичному інституті (1929–30); художником у видавництвах Харкова (1931–41). Основні галузі — станковий живопис і графіка (переважно літографія та офорт). Особливу популярність мали її роботи із зображенням Харкова, краєвидів Криму. Учасниця всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставок від 1953. Деякі твори П. зберігаються в музеях України.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Сосни» (1935), «Пам’ятник Шевченкові в Харкові», «Берег моря в Лівадії» (обидва — 1939), «Вокзал» (1944); автолітографії — «Інститут імені І. Мечникова. Харків» (1952), «Харків. Лопанський міст» (1960); лінорит «Весна. Дніпровські води» (1955); серії літографій — «Харків» (1960–64), «У саду імені Т. Шевченка» (1964); офорти — «Харків. Стрілка річок Лопань і Харків» (1960), «Харків. Гірничий інститут» (1962); ліногравюри — «Харків. Пам’ятник Т. Шевченку» (1963), «Бухта Золотий ріг» (1969), «Село Бабаї. Джерело Г. Сковороди» (1972).