Шулик Іван Іванович
ШУЛИ́К Іван Іванович (13. 10. 1946, с. Петриківка, нині с-ще Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 29. 10. 2021, Дніпро) — художник театру, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член НСХУ (1977). Міжнародна українсько-американська премія імені В. Клеха (2000). Закінчив Український поліграфічний інститут у Львові (1977). Працював у Дніпропетровську (нині Дніпро): на студії телебачення (1966–78), в Українському театрі юного глядача (1978–80, 1991–92), Українському музично-драматичному театрі імені Т. Шевченка (1980–82), облдержадміністрації (1992–95). У 1995–98 — керівник оргвідділу Секретаріату НРУ в Києві. 1998–2004, 2006–19 — головний художник Українського молодіжного театру; водночас 2001–08 — викладач Театрально-художнього коледжу. 2004–06 — начальник Управління культури та туризму при облдержадміністрації (усі — Дніпро). Від 1980-х рр. очолював обласний осередок НРУ у Дніпропетровську. 1991 вперше встановив синьо-жовтий прапор у місті й голодував під міською радою, вимагаючи припинити переслідування проукраїнських організацій. Був активним учасником подій Помаранчевої революції (2004) та Революції гідності (2013–14). Творчість Ш. — органічне поєднання традиційних для української культури ліризму й поетичності зі світовим рівнем сценографії. Для художніх вирішень характерні драматична напруженість і масштабність, яскрава та витончено оригінальна форма. Ш. — сценограф із режисерським пластичним, метафоричном мисленням. Оформив вистави: «Тригрошова опера» Б. Брехта (1978), «Кішка, яка гуляла як собі знала» за Р. Кіплінґом (1979), «Я прийшов дати вам волю» за В. Шукшиним (1980), «Зоря і смерть Пабло Неруди» І. Драча, «Овід» за Е.-Т. Войнич (обидві — 1986), «97» М. Куліша (1987), «Три мушкетери» за А. Дюма (1990), «Цирк Шардам» Д. Хармса (1998), «Собор» за О. Гончаром (2001), «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо (2002; усі — Дніпропетровський український молодіжний театр); «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (1980), «Річард III» В. Шекспіра (1982), «Украдене щастя» І. Франка (2000), «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта (2003; усі — Дніпропетровський музично-драматичний театр імені Т. Шевченка), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (2003; Криворізький театр драми та музичної комедії імені Т. Шевченка). Серед мистецьких творів — «В Італію» (1967), «Коли сходило сонце» (1969), «Скарб» (1970), «Новорічний концерт» (1973).
Рекомендована література
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004;
- Єфимов В. Іван Шулик — у політичному та театральному дзеркалах // Просценіум. 2014. № 1–3.
Завантажити статтю
Людина 
