ШТЕЙН Олександр Олександрович (16. 04. 1895, с-ще Стрельна, нині у складі Санкт-Петербурзької міськради — 03. 08. 1971, Львів) — лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1939), професор (1939). Закінчив 1-й Ленін­градський медичний ін­ститут (нині Санкт-Петербург, 1925), де й працював до 1930. Водночас 1925–36 — науковий спів­робітник Ленін­градського ін­ституту екс­периментальної медицини; 1938–48 — завідувач кафедри дерматовенерології Курського медичного ін­ституту (РФ, з пере­рвою). Під час 2-ї світової війни очолював ле­про­зорій в Узбеки­стані. 1948–51 — завідувач кафедри дерматовенерології Ризького медичного ін­ституту; 1951–70 — завідувач, 1970–71 — професор одно­ймен­ної кафедри Львівського медичного ін­ституту; за сумісництвом 1951–58 — науковий керівник Львівського науково-дослідного шкірно-венеричного ін­ституту. Ви­вчав етіологію, про­блеми клініки та лікува­н­ня прокази, екземи, сифілісу, туберкульозу шкіри. Встановив, що фазовість протіка­н­ня ле­прозного процесу зумовлена алергізацією організму.