Штейн Олександр Олександрович
ШТЕЙН Олександр Олександрович (16. 04. 1895, с-ще Стрельна, нині у складі Санкт-Петербурзької міськради — 03. 08. 1971, Львів) — лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1939), професор (1939). Закінчив 1-й Ленінградський медичний інститут (нині Санкт-Петербург, 1925), де й працював до 1930. Водночас 1925–36 — науковий співробітник Ленінградського інституту експериментальної медицини; 1938–48 — завідувач кафедри дерматовенерології Курського медичного інституту (РФ, з перервою). Під час 2-ї світової війни очолював лепрозорій в Узбекистані. 1948–51 — завідувач кафедри дерматовенерології Ризького медичного інституту; 1951–70 — завідувач, 1970–71 — професор однойменної кафедри Львівського медичного інституту; за сумісництвом 1951–58 — науковий керівник Львівського науково-дослідного шкірно-венеричного інституту. Вивчав етіологію, проблеми клініки та лікування прокази, екземи, сифілісу, туберкульозу шкіри. Встановив, що фазовість протікання лепрозного процесу зумовлена алергізацією організму.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Специфическая аллергия у лепрозных // Журн. микробиологии и иммунологии. 1933. № 4 (співавт.); К вопросу о взаимоотношении туберкулеза кожи и туберкулеза легких // Проблемы туберкулеза. 1935. № 9 (співавт.); Воспалительные разрастания эпителия при некоторых формах туберкулеза кожи // Арх. патологии. 1938. № 1; Дифференциальная диагностика заболеваний кожи. К., 1959.
Рекомендована література
- Панишко Ю. М. Олександр Олександрович Штейн: До 125-річчя від дня народж. // Феномен людини. Здоровий спосіб життя: Зб. наук. пр. Л., 2020. Вип. 97;
- Професори ЛНМУ.