Переяслав Вадим Олександрович
ПЕРЕЯ́СЛАВ Вадим Олександрович (26. 06. 1941, с. Велика Олександрівка, нині с-ще Бериславського р-ну Херсонської обл. — 08. 06. 2013, Хмельницький) — поет. Член НСПУ (2003). Премія імені В. Булаєнка (2007). Закінчив Запорізький медичний інститут (1971). Працював лікарем-анестезіологом, реаніматологом у Хмельницьких районній, міській та обласній лікарнях. Друкуватися почав 1957. У творчості П. звучать мотиви, що хвилюють українців-емігрантів, розкиданих лихою долею по світу. Водночас поет уважно вдивляється в чужі краєвиди, знайомиться з мовами, звичаями й обрядами народів, серед яких доводиться працювати. Його вірші — ліроепічні, сюжетні. У поетичну мову автора доладно вписуються слова народів Африки, Угорщини, серед яких він по кілька років перебував. Схильний до медитацій, іронічного, гумористичного забарвлення віршованої сповіді.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Поцілунок Сахари: Поезії. 1999; Мисливський рай: Лірика і гумор. 1999; Відлуння пройдених доріг: Поезії. 2000; Козацька слава і печаль: Поезії. 2005 (усі — Хмельницький).
Рекомендована література
- Мачківський М. «Людина Батьківщиною жива…» // Переяслав В. Поцілунок Сахари. Хм., 1999;
- Вадим Олександрович Переяслав // Подільські вісті. 2013, 16 лип.
Завантажити статтю
Людина 
