Шияновський Владислав Іванович
ШИЯНО́ВСЬКИЙ Владислав Іванович (22. 12. 1929, Харків — 10. 05. 2006, Київ) — фізик, шахіст. Батько С. Шияновського. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1991). Майстер спорту СРСР (1957). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1957), де відтоді й працював: від 1990 — професор кафедри загальної фізики. Наукова діяльність пов’язана з дослідженнями в галузі рентґенівської спектроскопії. Заснував школу з рентґенівської спектроскопії процесів кратної іонізації внутрішніх електронних оболонок атомів. Срібний призер міжнародного турніру в Бухаресті (1962; виконав норму міжнародного майстра); срібний (1958, 1961) і бронзовий (1955) призер чемпіонату УРСР; чемпіон (1961), срібний (1956, 1957, 1969 і 1971) та бронзовий (1955, 1964 і 1968) призер чемпіонатів Києва; учасник чемпіонатів СРСР; срібний (1951) і бронзовий (1950) призер чемпіонату ЗС СРСР. Входив у тренерський штаб В. Корчного під час фінального матчу претендентів 1968 з Б. Спаським.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Определение сечений фотоионизаций L-подоболочек олова и палладия // Оптика и спектроскопия. 1981. Т. 51, вып. 3; Встряска и прямые соударения в атомах при фотоионизации, β-распаде и ионизации электронным ударом // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1989. Т. 95, № 2; Особенности рентгеновской KL2,3-эмиссии атомов хрома при околопороговом возбуждении электронным ударом // Оптика и спектроскопия. 1999. Т. 86, № 1; Вплив типу та енергії іонізуючої частинки на інтенсивність рентгенівської KL2,3-емісії атомів кремнію // Український фізичний журнал. 2001. Т. 46, № 1; Парциальная ширина L1-уровня, связанная с переходом Костера-Кронига L1-L3M5 в атомах элементов W, Re, Os, Ir, Pt // Оптика и спектроскопия. 2003. Т. 95, № 4 (усі — співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
