Петрушевич Петро Теофілович

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРУШЕ́ВИЧ Петро Теофілович (22. 07. 1870, с. Ляховичі Подорожні, нині Подорожнє Стрийського р-ну Львівської обл. — 1924, с. Ланчин, нині с-ще Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.) — лікар, військовик, громадський діяч. Підполковник УГА. Здобув вищу медичну освіту, був військовим лікарем, зокрема під час 1-ї світової війни. Керував гарнізонними й польовими шпиталями Коломийського військового округу (нині Івано-Франківська обл.). З утворенням ЗУНР — головний санітарний лікар Коломийської окружної військової команди (грудень 1918 — травень 1919). Для покращення санітарно-епідеміологічної ситуації залучав до роботи лікарів-євреїв. За дорученням окружної військової команди здійснював нагляд за санітарним станом у таборі для інтернованих і полонених (переважно польських військовиків) у Косачеві (передмістя Коломиї). На вимогу П. окружний комендант Примак під загрозою арешту змусив польських медиків працювати у табірному шпиталі. Зі встановленням польської влади влітку 1919 звинувачений у недбалому виконанні обов’язків, що нібито призвело до численних жертв серед поляків (т. зв. косачівського пекла). Протягом 18-ти місяців знаходився під слідством у в’язниці у Львові. Інспірований польською адміністрацією «процес П.» набув розголосу в пресі, заслухано численних свідків і представників місії Міжнародного Червоного хреста, які інспектували табір. Суд присяжних, що тривав 11 днів, повністю виправдав П. Після суду він працював приватним лікарем у Ланчині.

Завантажити статтю