Шилов Євген Олексійович
Визначення і загальна характеристика
ШИ́ЛОВ Євген Олексійович (29. 07(10. 08). 1893, м. Серпухов, нині Московської обл. — 22. 07. 1970, Київ) — хімік. Батько Г. Шилова. Доктор хімічних наук (1938, без захисту дисертації), професор (1936), академік АН УРСР (1951). Премія імені Л. Писаржевського АН УРСР (1965). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський університет (1917). Працював 1919—47 в Івановському політехнічному інституті (РФ): від 1925 — завідувач кафедри органічної хімії; від 1947 — засновник і завідувач відділу механізмів органічних реакцій Інституту органічної хімії АН УРСР (Київ). Засновник наукової школи, основні дослідження якої спрямовано на вивчення кінетики та механізмів органічних гетеролітичних реакцій. Основну увагу у своїй науковій роботі приділяв кардинальним питанням теорії протікання органічних реакцій та зʼясування природи тримолекулярних та циклічних перехідних станів у подібних реакціях, вивченню ролі розчинників та сольватних комплексів у реакціях приєднання тощо. Розробив концепції π- і σ-комплексів, циклічних перехідних станів та проміжних комплексів у механізмах органічних реакцій, сформулював тримолекулярний донорно-акцепторний принцип перебігу реакцій. Зробив значний внесок у теорію хлорного відбілення целюлози та теорію утворення каучуків у каучуконосних рослинах. На фасаді будівлі Інституту органічної хімії НАНУ встановлено меморіальну дошку.
Пр.: Передаточные механизмы органических реакций // Докл. АН СССР. 1938. T. 18, № 9; Кинетика и механизм энолизации ацетона в присутствии аминокислот // Там само. 1952. Т. 84, № 2 (співавт.); Нуклеофильное присоединение галогеноводородов к некоторым ацетиленовым производным // Там само. 1953. Т. 91, № 4 (співавт.); Донорно-акцепторный механизм и их значение в кинетике гетеролитических реакций // Вопросы химической кинетики, катализа и реакционной способности. Москва, 1955; Некоторые особенности кинетики присоединения йодистого водорода к ненасыщенным соединениям // Докл. АН СССР. 1957. Т. 115, № 3 (співавт.); Специфическое действие аминов в енолизации кетонов // Украинский химический журнал. 1961. Т. 27, № 5 (співавт.); Кинетика енолизации ацетона в присутствии аминокислот различной структуры // 1964. Т. 30, № 6 (співавт.); Кинетика и механизм иодирования ацетолфосфата в присутствии этилендиамина // Там само. 1965. Т. 31, № 1 (співавт.); Катализ иодирования ацетона диаминами и солями фосфорной кислоты // Там само. 1969. Т. 35, № 1 (співавт.).
Літ.: Наукові школи Інституту органічної хімії // Вісн. НАНУ. 2014. № 11.
В. І. Станінець
Додаткові відомості
- Основні праці
- Передаточные механизмы органических реакций // Докл. АН СССР. 1938. T. 18, № 9; Кинетика и механизм энолизации ацетона в присутствии аминокислот // Там само. 1952. Т. 84, № 2 (співавт.); Нуклеофильное присоединение галогеноводородов к некоторым ацетиленовым производным // Там само. 1953. Т. 91, № 4 (співавт.); Донорно-акцепторный механизм и их значение в кинетике гетеролитических реакций // Вопросы химической кинетики, катализа и реакционной способности. Москва, 1955; Некоторые особенности кинетики присоединения йодистого водорода к ненасыщенным соединениям // Докл. АН СССР. 1957. Т. 115, № 3 (співавт.); Специфическое действие аминов в енолизации кетонов // Украинский химический журнал. 1961. Т. 27, № 5 (співавт.); Кинетика енолизации ацетона в присутствии аминокислот различной структуры // 1964. Т. 30, № 6 (співавт.); Кинетика и механизм иодирования ацетолфосфата в присутствии этилендиамина // Там само. 1965. Т. 31, № 1 (співавт.); Катализ иодирования ацетона диаминами и солями фосфорной кислоты // Там само. 1969. Т. 35, № 1 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
