Шарковський Олександр Миколайович

ШАРКО́ВСЬКИЙ Олександр Микола­йович (07. 12. 1936, Київ — 21. 11. 2022, там само) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1967), професор (1976), академік НАНУ (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Премії імені М. Боголюбова (1994), імені М. Лаврентьєва (2005) та імені Ю. Митропольського (2019) НАНУ, імені Б. Аульбаха Між­народного товариства різницевих рівнянь (2011). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1958). Від­тоді працював в Ін­ституті математики НАНУ (Київ): від 1974 — завідувач від­ділу диференціальних рівнянь, від 1986 — засновник і завідувач, головний науковий спів­робітник від­ділу теорії динамічних систем; водночас 1968—84 — професор Київського університету імені Т. Шевченка, від 2002 — Національного педагогічного університету. Одержав фундаментальні результати із загальної теорії динамічних систем, теорії одновимірних систем та диференціально-різницевих рівнянь, математичної фізики. Заклав основи топологічної теорії одновимірних систем — одного з най­ефективніших інструментів дослідже­н­ня еволюційних задач, роз­винув теорію різницевих рівнянь з неперервним часом. Використовують терміни: теорема Ш., про­стір Ш., максимальний за Ш. період та ін. Теорема Ш. встановлює серед натуральних чисел спеціальний порядок — порядок Ш., що характеризує пере­хід від регулярної поведінки до хаотичної, започаткувала новий науковий напрям — комбінаторна динаміка. Роз­винув принципово новий під­хід до ви­вче­н­ня нелінійних задач математичної фізики, який зокрема зараховує моделюва­н­ня процесів самоорганізації народже­н­ня випадкових еволюцій у детермінованих нескінчен­новимірних системах, і на цій основі за­пропонував концепцію ідеальної турбулентності в неперервних середовищах.

Завантажити статтю