Шарко Володимир Васильович

Визначення і загальна характеристика

ШАРКО́ Володимир Васильович (25. 09. 1949, смт Отиня Станіславської обл., нині с-ще Отинія Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 07. 10. 2014, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Премії імені М. Крилова (2003) та імені М. Лаврентьєва (2010) НАНУ. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Від 1976 працював в Інституті математики НАНУ (Київ): від 1986 — провідний науковий співробітник, від 2001 — засновник і завідувач відділу топології, від 2008 — заступник директора з наукової роботи; одночасно від 1987 — професор кафедри геометрії Київського університету імені Т. Шевченка. Від 2009 — заступник академіка-секретаря Відділення математики НАНУ. У вересні 2019 на вшанування 70-ти річчя від дня народження Ш. у Києві проведено Міжнародну математичну конференцію «Теорія Морса та її застосування». Наукові інтереси стосувалися топології, алгебри, функціонального аналізу, теорії функцій, теорії динамічних систем та ін. Засновник Київської топологічної школи. Розвинув теорію Морса, розробивши новий апарат в алгебраїчній К-теорії і застосувавши його до вивчення алгебраїчних характеристик неоднозв’язних многовидів. Його наукові дослідження з топології тісно поєднувалися з теорією динамічних систем. Разом з А. Фоменком знайшов оцінки для числа замкнених орбіт гамільтонових систем на многовидах. Описав структуру гладких функцій і векторних полів з ізольованими особливостями на поверхнях і отримав умови їхньої топологічної еквівалентності. Низка праць присвячена застосуванню методів некомутативної геометрії до проблем алгебраїчної топології та якісної теорії векторних полів на многовидах. Увів нові L2-інваріанти гільбертових комплексів, за допомогою яких отримав точні значення мінімального числа замкнених орбіт відповідного індексу для векторних полів Морса–Смейла, причому ці числа виявилися гомотопічними інваріантами многовиду. Автор кількох статей в ЕСУ.

Завантажити статтю