Пламеницький Анатолій Олександрович
ПЛАМЕНИ́ЦЬКИЙ Анатолій Олександрович (19. 11. 1920, с. Ягодне, нині Оренбурзької обл., РФ — 10. 09. 1982, Київ) — живописець. Народний художник УРСР (1976). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964). Член СХУ. Закінчив Київський художній інститут (1953; викладачі К. Єлева, О. Шовкуненко, І. Штільман), де й працював від 1963: старший викладач, від 1977 — професор кафедри живопису. Основна галузь — станковий живопис. Автор реалістичних історичних та побутових картин, пейзажів, портретів, натюрмортів. Учасник мистецьких виставок від 1954. Персональна — у Києві (1987). Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Сумському, Сімферопольському художніх музеях. Серед учнів — А. Шаповалов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «У Сибір. М. Волконська», «Вечір» (обидва — 1957), «Дощик» (1960), «Мати», «До могили Кобзаря» (обидва — 1961), «Березень повоєнний», «Незабутнє. 1943 рік», «Школа в с. Будищі (колишній дім Енгельгардта)» (усі — 1963), «Т. Шевченко у Нижньому Новгороді» (1964), «Дружина» (1966), «За синів, які загинули. У День Перемоги» (1967), «С. Єсенін» (1968), «У день виборів» (1971), «Похмурий день», «Конячка» (обидва — 1975), «Весняний струмок» (1976), «Увечері», «Народження Донбасу» (обидва — 1978), «Річка Трубіж», «У. Кармелюк і художник В. Тропінін» (обидва — 1979); серії пейзажів Седнева й Підмосков’я.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 