Чередниченко Євген Романович

ЧЕРЕДНИЧЕ́НКО Євген Романович (30. 01. 1914, м-ко Фастів Васильківського пов. Київської губ., нині місто Київської обл. — 11. 01. 1994, Київ) — поет, публіцист, громадський діяч. Батько В. Чередниченка. Чемпіон СРСР з класичної боротьби. Закінчив Московський інститут фізичної культури (1938). Очолював кафедру фізичної культури Київського технологічного інституту харчової промисловості. З початком 2-ї світової війни вступив до ОУН, 1941–43 очолював Фастівський районний провід під псевдонімом Сталий. 1943 потрапив у полон. За звинуваченням у буржуазно-націоналістичній діяльності та спробу втечі засуджений до смертної кари, згодом заміненої на 15 р. таборів. 1943–45 відбував покарання у таборі «Речлаг», працював на шахті № 1 «Капітальна» поблизу м. Воркута (Комі, РФ). Перед початком Воркутинського повстання як особливо небезпечний в’язень відправлений до закритої центральної режимної в’язниці м. Владимир (РФ), надалі утримувався в концтаборі «Озерлаг» у Сибіру. Звільнений 1956. Працював учителем фізичної культури у Фастівській середній школі, методистом і викладачем Київського інституту удосконалення вчителів, інспектором з фізичної культури Міністерства освіти УРСР. Член літературного об’єднання «Радосинь», редколегії журналу Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих «Зона». Провадив культурно-просвітницьку діяльність, брав участь у протестах проти арештів української інтелігенції, національно-демократичних акціях. Автор збірок «З того світу» (1991), «Воскресіння» (1993; обидві — Київ). Його поезія — протест проти жорстокості комуністичного режиму, вияв волелюбної української душі.

Завантажити статтю