Чередниченко Євген Романович

ЧЕРЕДНИЧЕ́НКО Євген Романович (30. 01. 1914, м-ко Фастів Васильківського пов. Київської губ., нині місто Київської обл. — 11. 01. 1994, Київ) — поет, публіцист, громадський діяч. Батько В. Чередниченка. Чемпіон СРСР з класичної боротьби. Закінчив Московський ін­ститут фізичної культури (1938). Очолював кафедру фізичної культури Київського технологічного ін­ституту харчової промисловості. З початком 2-ї світової війни вступив до ОУН, 1941—43 очолював Фастівський ра­йон­ний провід під псевдонімом Сталий. 1943 потрапив у полон. За звинуваче­н­ням у буржуазно-націоналістичній діяльності та спробу втечі засуджений до смертної кари, згодом заміненої на 15 р. таборів. 1943—45 від­бував покара­н­ня у таборі «Речлаг», працював на шахті № 1 «Капітальна» по­близу м. Воркута (Комі, РФ). Перед початком Воркутинського пов­ста­н­ня як особливо небезпечний вʼязень від­правлений до закритої центральної режимної вʼязниці м. Владимир (РФ), надалі утримувався в концтаборі «Озерлаг» у Сибіру. Звільнений 1956. Працював учителем фізичної культури у Фастівській середній школі, методистом і викладачем Київського ін­ституту удосконале­н­ня вчителів, ін­спектором з фізичної культури Міністерства освіти УРСР. Член літературного обʼ­єд­на­н­ня «Радосинь», редколегії журналу Всеукраїнського товариства політичних вʼязнів і ре­пресованих «Зона». Провадив культурно-просвітницьку діяльність, брав участь у протестах проти арештів української інтелігенції, національно-демократичних акціях. Автор збірок «З того світу» (1991), «Воскресі­н­ня» (1993; обидві — Київ). Його поезія — протест проти жорстокості комуністичного режиму, вияв волелюбної української душі.