Порожнякова Наталія Євгенівна
ПОРОЖНЯКО́ВА Наталія Євгенівна (творчий псевдонім — Наталія Максимова; 13. 03. 1971, м. Умань Черкаської обл.) — мистецтвознавець, живописець. Кандидат мистецтвознавства (2006). Членкиня НСХУ (2008). Закінчила художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту (Одеса, 1994; викладачі О. Тарасенко, О. Коваль, Л. Фарапонова). Від 2006 — викладач Одеського художнього фахового коледжу. Наукові дослідження: теоретичні проблеми образотворчого мистецтва України, зокрема творчість художників Одеси в контексті світового мистецтва. Художниці притаманне поетичне бачення пейзажних образів. Учасниця обласних, міських та міжнародних художніх виставок від 1999. Персональні — у Чернігові (2009), Одесі (2007–19), Іллічівську (нині Чорноморськ Одеської обл., 2010), Умані (Черкаська обл., 2013). Деякі роботи зберігаються в Чорноморському музеї образотворчих мистецтв, Уманському художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні праці
- «Лабораторія живопису» — вихід за межі трьохвимірності // Образотворче мист-во. 2009. № 1; Одесское художественное училище им. М. Б. Грекова. Вехи истории // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. пр. О., 2010. Вип. 1; Образи міфологічних водяних істот у творах митців національного модерну (у контексті світового мистецтва) // Укр. мистецтвознавство. Зб. наук. пр. К., 2011. Вип. 11; Проблема осмысления понятия творческой свободы в современном искусстве // Концепція сучас. мистецько-дизайнер. освіти України в умовах євроінтеграції: Зб. мат. Міжнар. наук.-метод. конф. в рамках VIІІ Міжнародного форуму «Дизайн-освіта 2015», Харків, 15–16 жовт. 2015. Х., 2015; Мотив Древа Жизни и его алломорфы в графических произведениях Г. Нарбута // Ювілей НАОМА: шляхи розвитку укр. мистецтвознавства (до 130-річчя від дня народження Г. Нарбута). К., 2017; Міжнародний пленер «Світло православ’я» у контексті завдань Арт-туризму // Тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Збереження і розвиток традицій пленеру: художня освіта і арт-туризм». О., 2020.
- Основні твори
- «Водоспад», «Кам’яниста річка» (обидва — 2009), «Успенська церква на підйомі до Чуфут-Кале» (2011), «Рідні береги» (2013), «Душа ширяє, як птах» (2015), «Чорноморський рапан» (2016), «І Світло у темряві світить» (2017), «Духовний маяк (Спасо-Преображенський собор в Одесі)» (2020), «Дорога до храму (Вхід до храму святої рівноапостольної Марії Магдалини)», «Райський куточок (Каплиця над Розп’яттям у храмі святої рівноапостольної Марії Магдалини)» (обидва — 2021), «Золото осені у Свято-Іверському монастирі в Одесі», «Святогірська лавра» (обидва — 2022).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
. 2021. polotno, oliia.jpg "Н. Порожнякова. «Дорога до храму (Вхід до храму святої рівноапостольної Марії Магдалини)». 2021. Полотно, олія")
. 2020. polotno, oliia.jpg "Н. Порожнякова. «Духовний маяк (Спасо-Преображенський собор)». 2020. Полотно, олія")
Завантажити статтю
Людина 
