Поритко Іван
ПОРИ́ТКО Іван (25. 09. 1895, с. Княгиничі, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 31. 01. 1980, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — військовик, кооперативний і громадсько-політичний діяч. Навчався в українській гімназії у м. Рогатин (нині Івано-Франківського р-ну). Від 1914 — доброволець Легіону УСС, воював на Східному фронті. 1916–18 — вишкільний інструктор у Коші УСС. Восени 1918 таємно навчав гімназистів Львова військової справи. 2 листопада 1918 командував роззброєнням 2-х куренів вояків-угорців і жандармерії в Рогатині. До 1920 воював у складі 1-го полку УСС УГА у Галичині й Наддніпрянщині, деякий час перебував у польському таборі для військовополонених. Після війни закінчив однорічні курси міжнародної торгівлі. Активний діяч кооперативного руху: директор повітового, згодом — окружного Союзу кооперативів та Українбанку в Рогатині (також очолював повітову філію товариства «Сільський господар»), член управи кооперативних союзів у Львові. Від 1921 — організатор і провідник Рогатинської повітової колегії УВО. У тому ж році заарештований польською поліцією у справі замаху на військового міністра Ю. Пілсудського, однак незабаром звільнений за відсутністю доказів. Також належав до Українського національно-демократичного об’єднання. Член Виділу повіту й голова клубу українських радних Рогатина. Під час 2-ї світової війни — директор Української торгової акційної спілки у Кракові (Польща) та Львові. 1949 емігрував до США. Мешкав у Філадельфії, працював секретарем-скарбником і директором Української ощадної каси, у видавничому кооперативі «Червона калина». Від 1949 — член головної управи, заступник голови, голова Об’єднання бувших вояків-українців в Америці; 1963–66 — голова Братства УСС. Засновник і багатолітній голова Координаційної ради українських комбатантських організацій, що охоплювала всі товариства українських вояків у США, член екзекутиви Злученого українсько-американського допомогового комітету. Співорганізатор 1-го рогатинського з’їзду (Нью-Йорк, 1959), Перший голова товариства «Рогатинщина». Автор статей і спогадів про бойовий шлях УСС, УГА і українські визвольні змагання: «Перед золотими роковинами Українських Січових Стрільців», «Братство Українських Січових Стрільців: в 50-річчя УСС» (обидві — 1964), «Велика ідея УСС» (1965), «Наше жіноцтво напередодні нової доби» (1967), «Золоті роковини 1 листопада» (1968), «Символ українського героїзму — Маківка» (1974), «Плекання культу визвольних традицій» (1975) та ін.
Рекомендована література
- За волю України: Історичний збірник УСС 1914–1964. Нью-Йорк, 1967;
- Помер дир. Іван Поритко // Свобода. 1980, 2 лют.;
- Арсенич П. Січові стрільці в боротьбі за волю України // Галичина. 2014, 5 серп.;
- Лазарович М. Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. Т., 2016.
Завантажити статтю
Людина 
