Поритко Іван

Визначення і загальна характеристика

ПОРИ́ТКО Іван (25. 09. 1895, с. Княгиничі, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 31. 01. 1980, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — військовик, ко­оперативний і громадсько-політичний діяч. На­вчався в українській гімназії у м. Рогатин (нині Івано-Франківського р-ну). Від 1914 — доброволець Легіону УСС, воював на Східному фронті. 1916—18 — ви­шкільний ін­структор у Коші УСС. Восени 1918 таємно на­вчав гімназистів Львова військової справи. 2 листопада 1918 командував роз­зброє­н­ням 2-х куренів вояків-угорців і жандармерії в Рогатині. До 1920 воював у складі 1-го полку УСС УГА у Галичині й Над­дні­прянщині, деякий час пере­бував у польському таборі для військовополонених. Після війни закінчив однорічні курси між­народної торгівлі. Активний діяч ко­оперативного руху: директор повітового, згодом — окружного Союзу ко­оперативів та Українбанку в Рогатині (також очолював повітову філію товариства «Сільський господар»), член управи ко­оперативних союзів у Львові. Від 1921 — організатор і провід­ник Рогатинської повітової колегії УВО. У тому ж році заарештований польською поліцією у справі замаху на військового міністра Ю. Пілсудського, однак незабаром звільнений за від­сутністю доказів. Також належав до Українського національно-демократичного обʼ­єд­на­н­ня. Член Виділу повіту й голова клубу українських радних Рогатина. Під час 2-ї світової війни — директор Української торгової акційної спілки у Кракові (Польща) та Львові. 1949 емігрував до США. Мешкав у Філадельфії, працював секретарем-скарбником і директором Української ощадної каси, у видавничому ко­оперативі «Червона калина». Від 1949 — член головної управи, за­ступник голови, голова Обʼ­єд­на­н­ня бувших вояків-українців в Америці; 1963—66 — голова Братства УСС. Засновник і багатолітній голова Ко­ординаційної ради українських комбатантських організацій, що охоплювала всі товариства українських вояків у США, член екзекутиви Злученого українсько-американського допомогового комітету. Спів­організатор 1-го рогатинського зʼ­їзду (Нью-Йорк, 1959), Перший голова товариства «Рогатинщина». Автор статей і спогадів про бо­йовий шлях УСС, УГА і українські визвольні змага­н­ня: «Перед золотими роковинами Українських Січових Стрільців», «Братство Українських Січових Стрільців: в 50-річчя УСС» (обидві — 1964), «Велика ідея УСС» (1965), «Наше жіноцтво напередодні нової доби» (1967), «Золоті роковини 1 листопада» (1968), «Символ українського героїзму — Маківка» (1974), «Плека­н­ня культу визвольних традицій» (1975) та ін.

Літ.: За волю України: Історичний збірник УСС 1914—1964. Нью-Йорк, 1967; Помер дир. Іван Поритко // Свобода. 1980, 2 лют.; Арсенич П. Січові стрільці в боротьбі за волю України // Галичина. 2014, 5 серп.; Лазарович М. Леґіон Українських січових стрільців: формува­н­ня, ідея, боротьба. Т., 2016.

М. В. Лазарович

Завантажити статтю