Попов Борис Петрович

ПОПО́В Борис Петрович (12. 08. 1950, м. Дзауджикау, нині Владикавказ, Північна Осетія, РФ) — баяніст. Заслужений артист УРСР (1985). Лауреат Міжнародного конкурсу баяністів-акордеоністів «Кубок світу» (Стокгольм, 1974, 2-а премія). Закінчив Державний музично-педагогічний інститут імені Гнесіних (Москва, 1974). Відтоді викладав у Ростовському музично-педагогічному інституті (РФ). 1978–2000 — соліст-інструменталіст Кіровоградської філармонії (нині Кропивницький). П. — баяніст-віртуоз, який володів великим і різноманітним концертним репертуаром (твори Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, І. Альбеніса, Е. Гранадоса, Л. ван Бетговена, П. Чайковського, О. Бородіна, В. Семенова, В. Дербенка та ін.). Значне місце у концертних програмах артиста займали обробки української та російської народної музики, власні твори. 1993 відбувся перший виступ створеного П. естрадного ансамблю «Єлисавет-ретро» (був його художнім керівником, солістом, композитором та аранжувальником). У репертуарі ансамблю — обробки П. відомих мелодій і пісень, його власні твори в стилі ретро; серед них: «Карусель» А. Фоссена, «Квітнучий травень» А. Полонського, «Квіти» Д. Львова-Компанійця, «Концертний вальс» Б. Тихонова, «Політ джмеля» М. Римського-Корсакова, «Як багато гарних дівчат» І. Дунаєвського, «Мандрівники вночі» Б. Кемпферта, «Дим» Дж. Керна, «Бесаме мучо» К. Веласкеса. 2007–18 працював у Чернівецькій філармонії.

Завантажити статтю