ФУ́ЩИЧ Вільгельм Ілліч (18. 12. 1936, с. Сільце, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл. — 07. 04. 1997, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1980), член-кореспондент НАНУ (1987). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Премія імені М. Крилова АН УРСР (1987). Закінчив Ужгородський університет (1958). Від 1963 працював у Ін­ституті математики НАНУ (Київ): від 1978 — завідувач від­ділу прикладної математики. Водночас — у Київському університеті імені Т. Шевченка та Українському педагогічному університеті. Засновник і головний редактор (від 1994) між­народного наукового часопису «Journal of Nonlinear Mathematical Physics». У циклі статей 1970-х рр. за­пропонував не-Лаґранжів під­хід до побудови рівнянь руху для частинок з довільним спіном. На основі цього під­ходу побудував нові Пуанкаре-інваріантні рівня­н­ня для частинок зі спіном 1/2 і нульовою масою, які раніше не були ві­домі. Побудував теоретично-групові основи квантової механіки частинок зі змін­ними масою і спіном. За­пропонував і роз­винув принципово новий метод дослідже­н­ня симетрійних властивостей системи диференційних рівнянь у частин­них похідних. Цей метод дав можливість Ф. встановити неві­домі раніше симетрії рівнянь Максвел­ла, Дірака, Ляме. Від­крив дуальну симетрію основних рівнянь руху релятивістської квантової механіки; довів, що крім класичної Льорентцової симетрії рівня­н­ня Максвел­ла, Дірака інваріантні від­носно нелокальних пере­творень, за яких час не змінюється при пере­ході від однієї інерційної системи до іншої. Сформулював і роз­винув кон­структивний метод роз­вʼяза­н­ня багатовимірних нелінійних рівнянь математичної фізики. Він та його учні вперше побудували широкі класи роз­вʼязань рівнянь Ейлера—Лаґранжа, Далямбера, Ліуві­л­ля, Гамільтона—Якобі, Шредінґера, Навʼє—Стокса. Разом зі своїми учнями Ф. дослідив під­групову структуру груп Галілея і Пуанкаре у багатовимірних просторах. Провадив наукову діяльність щодо за­стосува­н­ня симетрії до побудови точних і на­ближених роз­вʼязків багатовимірних систем нелінійних рівнянь математичної фізики. Цей напрям дослідже­н­ня, згідно з пропозицією Ф., на­звано «симетрійним аналізом рівнянь математичної фізики».