Фіґоль Михайло Павлович
ФІ́ҐОЛЬ Михайло Павлович (18. 10. 1927, с. Крилос, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 25. 05. 1999, Івано-Франківськ, похований у рідному селі) — живописець, графік і мистецтвознавець. Батько О. Фіґоля. Доктор мистецтвознавства (1998), професор (1991). Заслужений художник України (1991). Обласна премія імені В. Стефаника (1999). Член НСХУ (1967). Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1961). Працював у Станіславському обласному товаристві художників (1952–54); Івано-Франківському художньому комбінаті Художнього фонду УРСР (1961–64); Прикарпатському університеті (Івано-Франківськ, 1964–99): від 1983 — завідувач, від 1991 — професор кафедри образотворчого мистецтва. Створював пейзажі, портрети, епічні історичні полотна, тематичні картини. Його творам притаманна академічна зваженість формулювань, глибинна сутність, вдумлива й детальна градація тонів. Учасник всеукраїнських і зарубіжних мистецьких виставок. Персональні — у Крилосі (1977 — ювілейна, 1982), Івано-Франківську (1978, 1986, 1988 — ювілейна, 1998, 2002 — посмертна), м. Гамільтон (Канада, 1993). Автор наукових праць про Я. Пстрака, О. Сорохтея, М. Симошкевич, С. Кириченко та ін., українську сатиричну графіку, пам’ятки Давнього Галича. 1998 відкрив домашню картинну галерею.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Чорногора» (1962), «Сон» (1964), «Говерла» (1965), «Роксолана» (1970), «Серце Карпат», «Галич. 1221 рік» (обидва — 1977), «Полковник Семен Височан» (1978), «Олекса Довбуш» (1979), «Перед грозою» (1983), «Князь Ігор» (1984), «Ярославна» (1985), «Ліс смерековий» (1986), «Галицька трагедія (Настя)», «Камінний хрест», «Крилоське Успіння» (усі — 1987), «Над Прутом» (1988, 1989), «На пасовиську» (1990), «Полонина», «У Карпатах» (обидва — 1991), «Вернигора» (1992, 1994), «На перевалі», «Верби», «Край лісу» (усі — 1993), «Вориння», «Захар Беркут», «У Карпатах» (усі — 1994), триптих «Ярославна» (1995), «Дорога в лісі», «Хати», «Вид на Говерлу» (усі — 1996), «Потічок», «На перевалі», «Карпати» (усі — 1997), «Посли Візантійського імператора Емануїла ІІ в Галичі 1156 р.», «Смереки», «Околиці Ворохти», «Ритми гір» (усі — 1998).
- Основні праці
- Ярослав Васильович Пстрак. К., 1966; Образотворче мистецтво Румунії. К., 1982; Металопластика та інші художні ремесла стародавнього Галича // Зап. НТШ: Пр. Секції мистецтвознавства. Т. 227. Л., 1994; Історія Галича в пам’ятках мистецтва. Л., 1997; Мистецтво стародавнього Галича. К., 1997; Радість і смуток Ярослава Пстрака: Повість про художника (1880–1916). Л., 1997 (співавт.); Історія Галича. Л., 1999.
Рекомендована література
- Дреботюк Р. Грані творчості Михайла Фіголя // Образотворче мист-во. 1982. № 6;
- М. Фіголь: Альбом. К., 1989;
- Коваль І. Жниво крилоського майстра: М. Фіголю — 70 // Там само. 1998. № 2;
- Михайло Фіголь: [Некролог] // Там само. 1999. № 1–2;
- Коваль І., Совтус Ю. Михайло Фіголь. Галич, 2004;
- Іванченко Ю. Митець прикарпатського краю (Пам’яті М. П. Фіголя) // Мист. обрії’99: Альм. К., 2000;
- Береговська Х. Михайло Фіґоль — крилоський маестро // Образотворче мист-во. 2007. № 4;
- Михайло Павлович Фіголь: Бібліогр. покажч. Ів.-Ф., 2007;
- Шпильчак В., Іванченко Ю. [До 80-річчя від дня народження М. П. Фіголя] // Актуальні проблеми мистецької практики та мистецькознавчої науки. К., 2008. Вип. 1.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
