Удовиченко Петро Платонович
УДОВИЧЕ́НКО Петро Платонович (17. 02. 1914, с. Броварки, нині Заможне Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 29. 05. 1992, Київ) — дипломат, історик. Кандидат історичних наук (1947), академік АПН СРСР (1967), професор (1971). Надзвичайний і Повноважний Посланник 2-го класу. Державні нагороди СРСР. Закінчив Новомосковський педагогічний інститут (Дніпропетровська обл., 1934), дипломатичне відділення ВПШ при ЦК КПРС (1944). Від 1934 учителював; від 1939 — директор Тернопільського педагогічного училища; від 1941 — на партійній роботі та у МЗС УРСР. Член делегації УРСР на 5-й, 13–15-й сесіях Генеральної Асамблеї ООН (1950, 1958–60). Постійний представник УРСР при ООН (1958–61). Міністр освіти УРСР (1967–71). У Київському університі: 1956–58 — проректор з навчальної роботи, 1961–67 — завідувач, 1971–84 — професор кафедри історії міжнародних відносин та зовнішньої політики СРСР факультету міжнародних відносин та міжнародного права. Досліджував проблеми міжнародних відносин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- З історії зовнішньої політики УРСР (1919–1922 р.р.). К., 1957; Перші зовнішньополітичні акти уряду Радянської України // Наук. зап. Київ. ун-ту. 1957. Вип. 12, т. 16; Против политики расизма в Южно-Африканском Союзе // Официальные отчеты 13-й сесии Генеральной Ассамблеи ООН. Специальный политический комитет. Нью-Йорк, 1958; О советско-турецких отношениях // Азия и Африка сегодня. 1978. № 9.