Токаревський Володимир Васильович

ТОКАРЕ́ВСЬКИЙ Володимир Васильович (20. 07. 1937, с. Стремигород Чоповицького, нині Коростенського р-ну Житомирської обл.) — фізик. Чоловік Л. Слюсаренко. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1990). Премія імені К. Синельникова НАНУ (1995). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1959), де 1975—2007 за сумісництвом й працював професором кафедри ядерної фізики. 1962—72 — в Ін­ституті фізики АН УРСР; 1970—93 — в Ін­ституті ядерних досліджень АНУ (обидва — Київ): 1977—85 — засновник і завідувач від­ділу прикладної ядерної фізики, від 1985 — завідувач від­ділу атомної енергії; 1993—95 — генеральний директор Між­галузевого науково-технічного центру «Укри­т­тя» HAHУ; у 2-й половині 1990-х — середині 2010-х рр. — генеральний директор Центру пере­робки та захороне­н­ня техноген­них від­ходів «Техноцентр» (обидва — м. Чорнобиль), генеральний директор, за­ступник генерального директора Державної корпорації «Українське державне обʼ­єд­на­н­ня “Радон”», директор Ін­ституту про­блем Чорнобиля. Наукові дослідже­н­ня: ядерна фізика середніх енергій, взаємодія важких іонів з ядрами, за­стосува­н­ня досягнень екс­периментальної ядерної фізики у суміжних галузях науки та в народному господарстві, моделюва­н­ня аварійних режимів екс­плуатації атомних реакторів, захороне­н­ня радіо­активних від­ходів, роз­робле­н­ня стратегії вилуче­н­ня паливовмісних матеріалів і поводже­н­ня з радіо­активними від­ходами обʼєкту «Укри­т­тя».

Завантажити статтю