Розвода Ярослав

РОЗ­ВО́ДА Ярослав (Rozvoda Jaroslav; криптонім — Я. Р.; 08. 10. 1868, с. Хрудима, Чехія — 31. 10. 1920, Прага) — чеський журналіст, пере­кладач, редактор. Після закінче­н­ня гімназії у Німецькому Броді студіював право у Празі. Потім продовжив освіту у Львівському університеті, де ближче по­зна­йомився з жи­т­тям і культурою галицьких українців та поляків. Часто дописував до празьких газет і особливо багато зробив для озна­йомле­н­ня чехів із польською та українською літературою. З української мови пере­клав деякі твори І. Франка (зокрема драму «Украдене щастя») та В. Стефаника. У січні 1920 пере­їхав до Під­карпатської Русі, де став редактором (від 20 лютого — до 10 жовтня, числа 1/2—13) першого на Закарпат­ті україномовного часопису для дітей «Вѣночокъ для пôдкарпатскихъ дѣточокъ», що сприяв глибокому національному вихован­ню дітей. Опублікував у ньому власні матеріали, під­писані криптонімом, у яких прагнув роз­повісти маленьким читачам про ви­значних чеських та українських діячів, гідних наслідува­н­ня, та про драматичну історію чеського народу і його боротьбу за свою незалежність. Оповід­аючи про чеський народ, його поразку на Білій горі й тривале пере­бува­н­ня під німецьким гнітом, Р. показував, як прості люди ревно зберігали рідну мову і батьківські традиції. Він друкував на своїх сторінках кращі зразки української народної творчості — казки, пісні, колядки, прислівʼя, вміщував також чеські, болгарські народні та авторські казки Б. Нємцової й І. Франка. У некролозі про Р. редакція писала, що він залишив по собі добру памʼять не лише серед чеського народу, для якого працював усе своє життя, але й серед закарпатських українців, яким хотів щиро служити. Тяжко хворів, у жовтні по­їхав до Праги за ліками і вже не повернувся на Закарпа­т­тя.

Завантажити статтю