Романюк Леонід Іванович
РОМАНЮ́К Леонід Іванович (19. 08. 1935, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельницької обл. — 06. 04. 2013, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1993). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1979). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1957). Відтоді працював в Інституті фізики АН УРСР; 1970–2013 — в Інституті ядерних досліджень НАНУ (обидва — Київ): від 2000 — провідний науковий співробітник. Напрями наукової діяльності: експериментальні дослідження колективних процесів у неоднорідній плазмі, зокрема просвітлення плазмових хвильових бар’єрів, пучково-плазмової взаємодії, обертальної нестійкості та пов’язаних із нею вихрових структур; вивчення фізичних процесів у газорозрядних системах пеннігівського типу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вращательная неустойчивость плазмы разряда Пеннинга // Украинский физический журнал. 1973. № 1; Исследование прозрачности волнового барьера для электронных плазменных волн в магнитоактивной плазме // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1976. Т. 71, № 2; Экспериментальное обнаружение просветления плазменного волнового барьера с помощью электронного пучка // Журнал технической физики. 1991. Т. 61. № 3; Дослідження просвітлення плазмових бар’єрів для електромагнітних хвиль за допомогою електронних пучків // Український фізичний журнал. 1995. Т. 40 (І. Існування ефекту просвітлення); 1996. Т. 41 (ІІ. Еволюція хвиль просторового заряду в бар’єрі; ІІІ. Вплив власних коливань пучково-плазмової системи в бар’єрі на збуджену в пучку хвилю просторового заряду); Просвітлення плазмових бар’єрів для електромагнітних хвиль за допомогою електронних пучків // Вопросы атомной науки и техники. 2000. № 1 (усі — співавт.).