Тіман Беніамін Пилипович
ТІ́МАН Беніамін Пилипович (24. 05. 1926, м. Золотоноша, нині Черкаської обл. — 17. 08. 1993, Харків) — фізик. Брат Майора та Олександра Тіманів. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1974). Навчався у Дніпропетровському університеті (нині Дніпро, 1946–50), закінчив Харківський університет (1951). Працював 1942–45 на Магнітогорському металургійному комбінаті (РФ); 1945–46 — у Магнітогорському ремісничому училищі № 13; 1952–56 — у Дніпропетровському гірничому інституті; 1956–62 — у Харківській артилерійській радіотехнічній академії; 1962–93 — у НВО «Монокристал-реактив» НАНУ (Харків): завідувач сектору теоретичних досліджень. Наукові дослідження: іонна плазма, акустоелектронні взаємодії, кінетика решітки, ріст кристалів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Нелинейное взаимодействие волн в режиме усиления ультразвука в CdS // Физика твердого тела. 1970. Т. 12, № 1 (співавт.); Эстафетный механизм переноса заряда в системе металл-диэлектрик-металл при инжекции носителей // Физика и техника полупроводников. 1973. Т. 7, № 2; Молекулярно-статистична теорія холістеричних сумішей з урахуванням сил стеричного відштовхування // Український фізичний журнал. 1978. Т. 23, № 1 (співавт.); Газовые включения при горизонтальной направленной кристаллизации сапфира // Изв. АН СССР. Сер. Неорган. материалы. 1986. Т. 22, № 7 (співавт.).