ТЕРШАКОВЕ́ЦЬ Зиновій (псевдо: Лисий, Федір, Червень, Чигирин, Ча­грів та ін.; 13. 08. 1913, с. Якимчиці, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 04. 11. 1948, с. Малий Любінь Городоцького, нині Львівського р-ну Львівської обл.) — військовий і політичний діяч. Син Г. Тершаківця. Майор-політвиховник УПА (посмертно). На­вчався у Люблінському (Польща, 1931–33) і Львівському (1933–36) університетах, здобув ступінь магістра права. Член 7-го куреня пластунів-юнаків у Львові, Юнацтва ОУН (1932). У 1939 брав участь в антипольських заворуше­н­нях і був заарештований поліцією. 1939–41 — ра­йон­ний провід­ник ОУН на Холмщині, згодом — обласний референт пропаганди Холмщини. 1941 — учасник Похідних груп ОУН(б); 1941–42, 1944 — член референтури пропаганди Головного Проводу ОУН(б). Повітовий провід­ник Городоч­чини (1942–44), обласний (від­так окружний) провід­ник ОУН Дрогобич­чини (1944–45), за­ступник провід­ника Карпатського краю (1945–46), провід­ник ОУН Львівського краю (1946–48), в. о. командира Воєн­ної округи УПА «Буг» (1947–48). Редактор ви­да­н­ня Воєн­ної округи УПА «Буг» — «Літопис УПА» (1947–48), автор брошури «Польське пита­н­ня» (1944) та ін. під­пільних ви­дань. Загинув у бою зі спец­від­ділом МВС. На честь батька і сина одну з вулиць Львова на­звано вулицею Тершаковців. 2015 у с. Кліцько Городоцького, нині Львівського р-ну встановлено стелу і від­крито музей родини Тершаковців.