Рябокляч Іван Панасович

РЯБОКЛЯ́Ч Іван Панасович (26. 10(08. 11). 1914, с. Півці Київського пов. Київської губ., нині Обухівського р-ну Київської обл. — 26. 02. 1994, Київ) — прозаїк, драматург. Член НСПУ (1948). Сталінська премія (1949; за повість «Золототисячник», К., 1948). Після закінчення Ржищівського педагогічного технікуму (Київська обл., 1933) перебував на журналістській роботі на Донбасі («Артемовский рабочий», «Радянська Донеччина»). Учасник 2-ї світової війни, мав тяжку контузію. У 1950-х — на поч. 1960-х рр. мешкав і працював у Черкасах, був членом обласного літературного об’єднання. Публікувався як прозаїк із воєнних літ. Вершина творчості Р. — повість «Золототисячник», що була актуальною в добу повоєнної відбудови села й широко висвітлена в критиці. Твір мав і відповідні ідеологічні рудименти свого часу. Автор збірок оповідань «Жайворонки» (1957), «Чайки» (1960), «На білому коні» (1963), «Антонів гай» (1967; усі — Київ); п’єс «На передньому краї», «Ігорьок», «Шляхи та стежки», «Жива вода», «Перша...» (про І. Котляревського), «Марія» (про Марію Заньковецьку), «Бранне поле», що не мали широкого театрального розголосу. Низку оповідань Р. опубліковано на сторінках газети «Черкаська правда» («Таня», «Проліски» та ін.). Переклав українською мовою низку творів російських авторів.

Рекомендована література

1. Волков М. Розповіді про наших сучасників // Прапор Перемоги. 1963, 15 жовт.;
   Google Scholar Internet
2. Олексенко В. Іванові Рябоклячу — 75 // Літературна Україна. 1989, 7 груд.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю