Тарас Ярослав Миколайович
ТАРА́С Ярослав Миколайович (01. 10. 1944, Відень) — архітектор. Кандидат архітектури (1980), доктор історичних наук (2011), професор (2012). Дійсний член НТШ (2015), член-кореспондент Української академії архітектури (2003). Державна премія України в галузі архітектури (2009). Член НСАУ (1976). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1968), у 1986–87 навчався в Київському університеті імені Т. Шевченка та стажувався в Університеті П. Валері (Франція). Працював 1972–92 у Кишинівському політехнічному інституті; водночас 1987–90 — у технічному університеті м. Орана (Алжир); від 1992 — в Інституті народознавства НАНУ (Львів): від 2002 — завідувач відділу етнології сучасності; за сумісництвом — професор кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка». Наукові дослідження: містобудівництво, сакральна та ландшафтна архітектура, етнографія й екологія. У 1980-х рр. розробляв містобудівельну концепцію розвитку Карпатського регіону, займався проблемами курортно-рекреаційних систем Українських Карпат. 1994–2003 — учасник, 1999 — керівник комплексних історико-етнографічних експедицій в радіоактивно забруднені зони українського Полісся, один із авторів «Системи класифікації об’єктів етнічної спадщини Полісся». Обстежив близько 200 сіл, обміряв сотні хат, господарських споруд на Поліссі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Памятники архитектуры Молдавии. Кишинев, 1986 (співавт.); Українська дерев’яна сакральна архітектура: Ілюстрований словник-довідник. Л., 2006; Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: Культурно-традиційний аспект. Л., 2007; Мікрорентґени української пам’яті. Л., 2017; Архітектура дерев’яних храмів українців Карпат: Культурно-традиційний аспект. Х., 2018.
Рекомендована література
- Балагутрак М. Самовідданий у праці для народу і науки (до 75-річного ювілею професора Ярослава Тараса) // Народознавчі зошити. 2019. № 6.