Сугаков Володимир Йосипович

СУГА́КОВ Володимир Йосипович (07. 11. 1936, м. Златопіль Одеської обл., нині у межах м. Новомиргород Новоукраїнського р-ну Кірово­градської обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1977), професор (1982), член-кореспондент НАНУ (2003). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1982), премії імені К. Синельникова (1998) та імені С. Пекаря (2013) НАНУ. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1960), де 1962—79 й працював. 1979—2023 — завідувач, від 2023 — головний науковий спів­робітник від­ділу теоретичної фізики, водночас 1985—89 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту ядерних досліджень НАНУ (Київ); за сумісництвом 1980—2003 — професор кафедри теоретичної фізики Київського університету імені Т. Шевченка; 2005—10 — голова екс­пертної ради з фізики ВАК України. Основні напрями наукових досліджень: фізика твердого тіла, радіаційна фізика, синергетика, нанофізика; теорія фазових пере­ходів в системі не­стабільних частинок; утворе­н­ня періодичних структур дефектів при ядерному опромінен­ні та конденсованих фаз екситонів при лазерному опромінен­ні в кри­сталах. За­пропонував метод поляризації спінів у квантових структурах напів­магнітних напів­провід­ників; побудував модель поверх­невих та локальних екситонів в органічних кри­сталах; пояснив утворе­н­ня над­провід­ності в бінарних напів­провід­никах під дією ядерного опроміне­н­ня, про­аналізував механізми де­градації паливовмісних матеріалів 4-го блоку ЧАЕС.

Завантажити статтю