Ряст Юрій

РЯСТ Юрій (справжнє — Каверін Юрій Валентинович; 18. 02. 1945, с. Іванопі­л­ля Костянтинівського, нині Кр­аматорського р-ну Донецької обл. — 22. 09. 2014, Київ) — поет, публіцист, пере­кладач. Член НСПУ (2004). Закінчив від­діл української філології Донецького університету (1978). Викладав українську мову і літературу на Донбасі (1978—80) та Київщині (1980—82); від 1982 — у Києві: працював у Музеї народної архітектури та побуту України, «Політвидаві України», від 1997 — журналістом газет «Наш час», «Сільський час». Ви­ступав як публіцист, улюблений жанр — нарис. Першу поезію «Вітер» на­друкував у газеті «Молодь України» (1964). Від­тоді добірки його віршів публікували у газетах «Освіта», «Вечірній Київ», «Народна армія», «Жива вода», «Літературна Україна», «Українські вісті» (США), журналах «Донбас», «Сільські обрії», «Дзвін», колективних збірниках «Суцві­т­тя» (Уж., 1977), «Золотий гомін» (К., 1997), звучали на радіо. Автор поетичних збірок, зокрема для дітей — «Яворовий дощик» (К., 2003); пере­кладів книжок «Міфи Далекого Сходу» А. Білецького, «Хотинська війна» (1621 р.)» М. Алекберлі (спів­авт.), «Я на­вчаюся читати» (поетична абетка кримськотатарською і українською мовами) Е. Асанової. Р. — чудовий лірик, який майстерно володів ювелірним інструментом — мовою. Критики від­значають тонке від­чу­т­тя фольклорних мотивів, графічну виразність і водночас легку про­зорість його малюнку.