Ряст Юрій
Визначення і загальна характеристика
РЯСТ Юрій (справжнє — Каверін Юрій Валентинович; 18. 02. 1945, с. Іванопілля Костянтинівського, нині Краматорського р-ну Донецької обл. — 22. 09. 2014, Київ) — поет, публіцист, перекладач. Член НСПУ (2004). Закінчив відділ української філології Донецького університету (1978). Викладав українську мову і літературу на Донбасі (1978–80) та Київщині (1980–82); від 1982 — у Києві: працював у Музеї народної архітектури та побуту України, «Політвидаві України», від 1997 — журналістом газет «Наш час», «Сільський час». Виступав як публіцист, улюблений жанр — нарис. Першу поезію «Вітер» надрукував у газеті «Молодь України» (1964). Відтоді добірки його віршів публікували у газетах «Освіта», «Вечірній Київ», «Народна армія», «Жива вода», «Літературна Україна», «Українські вісті» (США), журналах «Донбас», «Сільські обрії», «Дзвін», колективних збірниках «Суцвіття» (Уж., 1977), «Золотий гомін» (К., 1997), звучали на радіо. Автор поетичних збірок, зокрема для дітей — «Яворовий дощик» (К., 2003); перекладів книжок «Міфи Далекого Сходу» А. Білецького, «Хотинська війна» (1621 р.)» М. Алекберлі (співавт.), «Я навчаюся читати» (поетична абетка кримськотатарською і українською мовами) Е. Асанової. Р. — чудовий лірик, який майстерно володів ювелірним інструментом — мовою. Критики відзначають тонке відчуття фольклорних мотивів, графічну виразність і водночас легку прозорість його малюнку.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Мати й сонях. 1997; 2011; Многая літа. 2002; Курай. 2009; Нумо, спочатку, зозуле: Вибр. твори. 2015 (усі — Київ).