Союз українських накладень і книгарень
Визначення і загальна характеристика
СОЮ́З УКРАЇ́НСЬКИХ НАКЛА́ДЕНЬ І КНИГА́РЕНЬ — професійна організація. Засноване 1925 групою українських видавців та книгарів у Львові за ініціативи товариства «Просвіта». Члени-засновники: книгарня Ставропігійського інституту, видавнича спілка «Червона калина», видавничий кооператив «Друкар», видавництво «Світ дитини», книгарня НТШ, товариства «Просвіта» та «Рідна школа», музичне видавництво «Торбан» та ін. Голова — М. Галущинський (1925), М. Таранько ( від 1926). Перші установчі збори відбулися 1 квітня 1926 у Львові. Метою організації було: захист престижу українського видавничого руху, авторських прав українців, сприяння розвитку техніки українських видань, поширення українського друкованого слова, створення українських книгарень, заснування фабрики паперу, видання власного професійного періодичного органу тощо. Відомо про одне число журналу «Книжник» (1927; за редакцією М. Матчака, наклад 400 примірників), який редакція планувала зробити періодичним виданням та друкувати в ньому постанови Управи та загального збору товариства, фіксувати всю українську видавничу продукцію на західно-українських землях. Вісник «Книжка» (Станіслав, нині Івано-Франківськ) став органом С. у. н. і к., де він вміщував свої повідомлення та іншу інформацію. 1935 організація нараховувала 40 підприємств-учасників. Останні збори, ймовірно, відбулися 12 квітня 1938.
Рекомендована література
Завантажити статтю
