Союз українських накладень і книгарень

СОЮ́З УКРАЇ́НСЬКИХ НАКЛА́ДЕНЬ І КНИГА́РЕНЬ — професійна організація. Засноване 1925 групою українських видавців та книгарів у Львові за ініціативи товариства «Просвіта». Члени-засновники: книгарня Ставропігійського ін­ституту, видавнича спілка «Червона калина», видавничий ко­оператив «Друкар», видавництво «Світ дитини», книгарня НТШ, товариства «Просвіта» та «Рідна школа», музичне видавництво «Торбан» та ін. Голова — М. Галущинський (1925), М. Таранько ( від 1926). Перші установчі збори від­булися 1 квітня 1926 у Львові. Метою організації було: захист пре­стижу українського видавничого руху, авторських прав українців, сприя­н­ня роз­витку техніки українських ви­дань, пошире­н­ня українського друкованого слова, створе­н­ня українських книгарень, заснува­н­ня фабрики паперу, ви­да­н­ня власного професійного періодичного органу тощо. Ві­домо про одне число журналу «Книжник» (1927; за редакцією М. Матчака, наклад 400 примірників), який редакція планувала зробити періодичним ви­да­н­ням та друкувати в ньому по­станови Управи та загального збору товариства, фіксувати всю українську видавничу продукцію на західно-українських землях. Вісник «Книжка» (Станіслав, нині Івано-Франківськ) став органом С. у. н. і к., де він вміщував свої пові­домле­н­ня та іншу інформацію. 1935 організація нараховувала 40 під­приємств-учасників. Остан­ні збори, ймовірно, від­булися 12 квітня 1938.

Завантажити статтю