Штейман Ізраїль Семенович
ШТЕ́ЙМАН Ізраїль Семенович (19. 10(02. 11). 1901, Катеринослав, нині Дніпро — 15. 09. 1983, Харків) — диригент, педагог. Професор (1978). Заслужений артист України (1946). Закінчив Дніпропетровський музичний технікум (нині Дніпро, 1928; кл. скрипки). 1927–30 — музичний керівник і диригент Дніпропетровського драматичного театру імені Т. Шевченка. 1930–31 — музичний керівник і диригент Ленінградського українського музично-драматичного театру «Жовтень» (нині Санкт-Петербург); 1932–41 — диригент Дніпропетровського театру опери та балету; водночас від 1934 — викладач та керівник оперного та симфонічного класів Дніпропетровського музичного училища. 1941–44 (в евакуації) — диригент Об’єднаного Одеського та Дніпропетровського театрів опери та балету в Красноярську (РФ). 1944–82 — диригент Харківського театру опери та балету імені М. Лисенка. 1950–53 — керівник оперного класу Харківського музичного училища. Водночас 1947–83 викладав у Харківській консерваторії (згодом інститут мистецтв): 1966–68 та 1973–79 — завідувач кафедри оперної підготовки, від 1968 — доцент, від 1982 — професор-консультант кафедри оперної підготовки. Йому було притаманне глибоке проникнення у творчий задум композитора, бездоганне відчуття міри, чутливе, уважне ставлення до співака. Серед учнів — Н. Ткаченко, М. Манойло, Н. Суржина, В. Арканова, Л. Соляник, Л. Сергієнко, В. Тришин. Диригував вистави: «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта (1954, 1979), «Царева наречена» М. Римського-Корсакова (1958, 1964), «Оптимістична трагедія» О. Холмінова (1972), «Повернений травень» В. Губаренка (1975), «Купало» А. Вахнянина, «Мазепа» П. Чайковського, «Демон» А. Рубінштейна, «Аїда» Дж. Верді, «Кармен» Ж. Бізе.
Рекомендована література
- Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского. 1917–1992. Х., 1992.
Завантажити статтю
Людина 
