Шпак Анатолій Петрович
ШПАК Анатолiй Петрович (12. 05. 1949, м. Невинномиськ Ставропольського краю, РФ — 29. 06. 2011, Київ) — матеріалознавець. Кандидат фізико-математичних (1975), доктор хімічних (1990) наук, професор (1991), академік НАНУ (1995; у 1998–2011 — перший віце-президент). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992, 2002). Ордени «За заслуги» 3-го (1999), князя Ярослава Мудрого 5-го (2003) та 4-го (2008) ступенів. Закiнчив Ростовський університет (РФ, 1971). Відтоді працював в Iнститутi металофiзики НАНУ (Київ): від 1985 — завідувач лабораторії, від 1996 — завідувач відділу спектроскопії поверхні твердого тіла, 2002–11 — директор; водночас 1998–2001 — завідувач кафедри прикладної фізики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»; від 2001 — завідувач однойменної кафедри Національного авіаційного університету (Київ). Від 1977 — в апараті Президії НАНУ: 1979–83 — учений секретар Сектору фізико-технічних і математичних наук, 1983–88 — заступник начальника Науково-організаційного відділу та керівник Сектору зведеного планування, 1988–93 — начальник Науково-організаційного відділу, 1993–2011 — Головний учений секретар. Головний редактор наукових журналів «Металлофизика и новейшие технологии», «Успехи физики металлов» і збірника наукових праць «Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології». Перші наукові праці присвячені рентґеноспектральному дослідженню електронної структури фаз Лавеса. Наступний цикл його робіт був пов’язаний із вивченням електронної структури важливих з погляду практичного застосування силіцидів, сульфідів і карбідів перехідних металів. Розробив комплексний підхід до дослідження електронних властивостей цих об’єктів, який базується на спільному використанні рентґенівської, рентґеноелектронної, ЯГР-спектроскопії, методів обчислювальної фізики в кластерному та зонному наближеннях. Широковідомі його роботи з дослідження електронної будови, оптичних і рентґенівських спектрів твердих тіл різної природи, структури та властивостей аморфних і нанокристалічних сплавів, процесів плавлення, твердіння, кристалізації металів і сполук на їхній основі, механізмів утворення іонно-плазмових конденсатів на поверхні твердих тіл, моделювання атомної динаміки в сплавах. Вагоме місце в науковому доробку займали фундаментальні проблеми фізики ультрадисперсних середовищ, наносистем і нанотехнологій, а також прикладні аспекти їх використання та впровадження в сучасне виробництво. Значну увагу приділяв дослідженню оптичних, магнітооптичних властивостей і моделюванню спектрів рентґенівського циркулярного дихроїзму перехідних металів та їхніх сплавів. Розвинув теорію плавлення металів, а також виявив аномалії, пов’язані з переходом халькогенідних та халькогалогенідних стекол у полярний стан із наступною їх кристалізацією, який виникає в результаті структурної релаксації скла при його розм’якшенні. Запропонував та обґрунтував концепцію розгляду пор як фазово-структурних неоднорідностей у конденсатах на поверхні твердого тіла. Розробив комплекс рентґенографічних методик і методів машинного моделювання, які дають змогу дослідити особливості просторового розміщення атомів у невпорядкованих середовищах (НС), розплавах, аморфних сплавах, а також установити зв’язок структури з фізичними властивостями НС. Нові теоретичні моделі для аналізу наноматеріалів методом фото-електронної спектроскопії, які він розробив, розвинуті в процесі створення комплексу методик і прикладних програм для кількісної характеристики гетерогенних наносистем із розміром частинок 1–100 нм. Розв’язав низку проблем спектроскопії електронних і екситонних станів низькорозмірних конденсованих систем та показав можливість ефективної діагностики квазінульвимірних напівпровідникових систем оптичними і електрооптичними методами; розглянув питання, пов’язані з теоретичними дослідженнями спектрів квазічастинок у низькорозмірних системах: складних плоских гетероструктурах, квантових нитках, сферичних періодичних структурах і надґратках квантових точок. Брав участь у розробленні принципово нових систем та приладів для розширення спектра робіт у галузі матеріалознавства, насамперед це стосується проєктування вітчизняного синхротронного центру. Обґрунтував значне підвищення міцності наношарових металевих композиційних матеріалів порівняно з адитивною міцністю їхніх компонентів, довів перспективність розроблень нових способів наноструктуризації металів для суттєвого підвищення механічних властивостей багатошарових матеріалів та покриттів. Розвинув теорію взаємодії електромагнітного випромінювання з наночастинками та матричними дисперсними середовищами різної природи. Особливу увагу приділяв створенню наноструктурованих препаратів і матеріалів медико-біологічного призначення. У цьому напрямі здобуто унікальні результати з дослідження структури і властивостей кісткової тканини людини та виготовлення її замінників штучного походження. Проаналізував і змоделював особливості механізму взаємодії інфрачервоного випромінювання з тканинами функціональних елементів ока, для чого рогівку та склеру було розглянуто як систему впорядкованих та орієнтованих фібріл діаметром у межах 20–300 нм. Зробив значний внесок у забезпечення ефективної діяльності НАНУ. Член Головної редакційної колегії ЕСУ.
Пр.: Материалы с нано- и квазикристаллической структурой. К., 2004; Наношарові композиційні матеріали та покриття. К., 2004; Процеси самоорганізації в матеріалах різної природи. К., 2004; Діагностика наносистем. Багаторівневі фрактальні наноструктури. К., 2004; Екситоніка низькорозмірних систем. К., 2004; Діагностика наносистем. Напівпровідникові квазінульвимірні системи. К., 2004; Микронеоднородное строение неупорядоченных металлических систем. К., 2005; Дифрактометрия наноразмерных дефектов и гетерослоев кристаллов. К., 2005; Спектроскопия электронных и экситонных состояний в низкоразмерных системах. К., 2005; Введение в физику ультрадиперсных систем. К., 2006; Фотонні кристали. Фізика та застосування. К., 2006; Склоутворення і властивості сплавів в халькогенідних системах на основі миш’яку та сурми. К., 2006; Оптика наносистем. О., 2007; Фізика фотонних кристалів. К., 2007; Физические основы получения высокопрочных порошковых материалов с помощью скоростной электрометрической обработки. К., 2007; Тензорезистивні ефекти в аморфних металевих сплавах. К., 2009; Невпорядковані системи. Ч. 1. Особливості структури халькогенідних стекол та плівок. К., 2009; Рентгеновская и электронная спектроскопия. К., 2010; Еволюція стратегії пошуку. К., 2010; Апатиты и апатитоподобные соединения. Электронная структура и свойства. К., 2010 (усі — співавт.).
Літ.: 60-річчя академіка НАН України А. П. Шпака // Вісн. НАНУ. 2009. № 5; Шпак Анатолій Петрович (некролог) // Там само. 2011. № 7; Видатний організатор вітчизняної науки. До 70-річчя від дня народження академіка НАН України А. П. Шпака // Там само. 2019. № 5.
В. А. Татаренко
Основні праці
Материалы с нано- и квазикристаллической структурой. К., 2004; Наношарові композиційні матеріали та покриття. К., 2004; Процеси самоорганізації в матеріалах різної природи. К., 2004; Діагностика наносистем. Багаторівневі фрактальні наноструктури. К., 2004; Екситоніка низькорозмірних систем. К., 2004; Діагностика наносистем. Напівпровідникові квазінульвимірні системи. К., 2004; Микронеоднородное строение неупорядоченных металлических систем. К., 2005; Дифрактометрия наноразмерных дефектов и гетерослоев кристаллов. К., 2005; Спектроскопия электронных и экситонных состояний в низкоразмерных системах. К., 2005; Введение в физику ультрадиперсных систем. К., 2006; Фотонні кристали. Фізика та застосування. К., 2006; Склоутворення і властивості сплавів в халькогенідних системах на основі миш’яку та сурми. К., 2006; Оптика наносистем. О., 2007; Фізика фотонних кристалів. К., 2007; Физические основы получения высокопрочных порошковых материалов с помощью скоростной электрометрической обработки. К., 2007; Тензорезистивні ефекти в аморфних металевих сплавах. К., 2009; Невпорядковані системи. Ч. 1. Особливості структури халькогенідних стекол та плівок. К., 2009; Рентгеновская и электронная спектроскопия. К., 2010; Еволюція стратегії пошуку. К., 2010; Апатиты и апатитоподобные соединения. Электронная структура и свойства. К., 2010 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- 60-річчя академіка НАН України А. П. Шпака // Вісн. НАНУ. 2009. № 5;
- Шпак Анатолій Петрович (некролог) // Там само. 2011. № 7;
- Видатний організатор вітчизняної науки. До 70-річчя від дня народження академіка НАН України А. П. Шпака // Там само. 2019. № 5.
В. А. Татаренко
Людина 
