ПАРУЛА́ВА Тамара Георгіївна (22. 02. 1952, Полтава — 30. 10. 2024, там само) — композитор, музико­знавець, диригент, музично-громадська діячка. Член НСКУ (1996), СК Абхазії (1992). Ґран-Прі Між­народного музичного фестивалю (м. Фівіц­цано, Італія, 1998, у спів­авт.) та між­регіонального фестивалю молодіжних театрів «Пів­ден­ні маски» (Миколаїв, 2006). Дипломантка всеукраїнських фестивалів «Театральна осінь» (м. Прилуки Чернігівської обл., 2005) та «Від Гіпаніса до Борисфена» (м. Очаків Миколаївської обл., 2006). Закінчила Полтавське музичне училище (1972; кл. баяна Б. Юшка, диригува­н­ня — М. Мироненка), Харківський ін­ститут мистецтв (1977; кл. баяна В. Під­горного, диригува­н­ня — К. Дорошенка), Ростовський музично-педагогічний ін­ститут (РФ, 1990; кл. композиції Г. Гонтаренко, оркестровки — В. Ходош). 1972–74 викладала у Диканській дитячій музичній школі (Полтавська обл.), водночас була завідувачем від­ділу музичних інструментів; 1974–75 — керівник хорового гуртка Гегечкорського дитячого будинку; 1975–92 викладала у Гагрській музичній школі, водночас — у Сухумському музичному училищі (від 1989 — завідувач від­ділу народних інструментів; обидва — Абхазія, усі — Грузія). Від 1992 — викладач Полтавського фахового коледжу мистецтв, за сумісництвом 2015–21 — Ін­ституту культури і мистецтв Луганського університету (Полтава). 2005–06 — диригент камерного оркестру Полтавської філармонії. Художній керівник молодіжного музичного театру «ПарМіКо» (Полтава, від 2001). Голова Полтавського обласного осередку НСКУ (від 2004). Наукові дослідже­н­ня з питань сучасного українського музико­знавства. Трагічно загинула.