Пачоський Йосип Конрадович
ПАЧО́СЬКИЙ Йосип Конрадович (26. 11(08. 12). 1864, м-ко Білогородка Заславського пов. Волинської губ., нині село Дубенського р-ну Рівненської обл. — 14. 02. 1942, с. Серослав поблизу м. Познань, нині Великопольського воєводства, Польща, перепохований 1959 у Познані) — ботанік, зоолог. Член-кореспондент Польської АН (1932). Почесний доктор філософії (1926), заслужений професор (1938) Познаньського університету. Закінчив Уманське училище землеробства і садівництва (нині Черкаська обл.). Дійсний член Київського товариства природознавців (від 1887), почесний член Новоросійського товариства сільського господарства півдня Росії (від 1917). Один із засновників нового наукового напряму — фітосоціології (геоботаніки), перший викладач цього курсу і автор підручника «Основы фитосоциологии» (Хн., 1921). Працював в Університеті св. Володимира у Києві (1887–94). Від 1897 — губернський ентомолог в Херсоні, був засновником і директором (1898–1922) Ентомологічного кабінету, реорганізованого згодом в Природничо-історичний музей Херсонського земства (нині Херсонський обласний краєзнавчий музей), в якому нині зберігаються флористичні, ентомологічні та орнітологічні колекції, зібрані П. Зібрав, визначив, препарував великі за обсягом колекції рослин, комах, птахів, риб, мінералів, які експонувалися в музеї, зберігалися у його фондах. Значну увагу приділяв охороні природи, особливо «захисним ділянкам» степу в маєтку Асканія-Нова, вивчав їх від 1902, пропонував за підтримки Ф. Фальц-Фейна організувати тут Ботанічну станцію (1910). Водночас керував дослідженнями з вивчення місцевих бур’янів на Аджамській сільськогосподарській дослідній станції (с. Созонівка, нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл., 1915–16), а також викладав у Херсонському ІНО (1919–20). Був завідувачем ботанічного відділу Науково-степової станції заповідника «Асканія-Нова» (1922–23). Під час наукових експедицій на півдні європейської частини Російської імперії (1887–1923) висловив цікаві наукові гіпотези щодо спорідненості флор, ареалів видів, стадій розвитку рослинності в процесі еволюції та під впливом тварин. Пропонував дієві заходи боротьби з бур’янами та шкідниками сільськогосподарських культур (кома¬хами, гризунами). 1923 був змушений залишити СРСР і виїхати до Польщі, де обіймав посаду наукового керівника Біловезького народного парку (1923–28), водночас від 1925 викладав у Познанському університеті. Після виходу на пенсію 1932 придбав маєток у с. Серослав, де заклав сад із тисячі плодових дерев, досліджував їх морозостійкість. П. дослідив 230 видів птахів, описав 23 нових види рослин, на його честь названо низку видів вищих рослин, з яких волошка Пачоського та зіновать Пачоського занесені до Червоної книги України. 1959 прах ученого було перепоховано на Меморіальному кладовищі заслужених громадян Великопольщі на Пагорбі св. Войцеха в Познані. 2004 науковій лабораторії біорізноманіття та екологічного моніторингу Херсонського університету присвоєно ім’я П. У Херсоні провулок Спартаковський був перейменований на провулок П., у Кривому Розі вул. Аврори — на вул. П.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Материалы по вопросу о сельскохозяйственном значении птиц. Хн., 1909; Дикорастущие злаки Херсонской губернии. Хн., 1913; Описание растительности Херсонской губернии. Вып. 1. Леса // Мат. по исследованию почв и грунтов Херсон. губ. Хн., 1915; Описание растительности Херсонской губернии. Вып. 2. Степи // Там само. Хн., 1917; Описание растительности Херсонской губернии. Вып. 3. Плавни, пески, солончаки: сорные растения // Там само. Хн., 1927; Lasy Białowieży. Warszawa, 1930.
Рекомендована література
- A. Wodziezko. Josef Paczoski // Acta societalis botanicorum Poloniae. Vol. 9. Warszawa, 1932;
- Пузанов И. И., Гольд Т. М. Видающийся натуралист И. К. Пачоский. Москва, 1965;
- Josеf Paczoski w sеtna rocznicе urodzin. Poznan, 1967;
- Й. К. Пачоський та сучасна ботаніка. Хн., 2004;
- Безлуцька О. П. Діяльність Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ — перша половина ХХ ст.). Хн., 2014.
Завантажити статтю
Людина 
