Пачоський Йосип Конрадович

ПАЧО́СЬКИЙ Йосип Конрадович (26. 11(08. 12). 1864, м-ко Білогородка Заславського пов. Волинської губ., нині село Дубенського р-ну Рівненської обл. — 14. 02. 1942, с. Серослав по­близу м. По­знань, нині Великопольського воєводства, Польща, пере­похований 1959 у По­знані) — ботанік, зоолог. Член-кореспондент Польської АН (1932). Почесний доктор філософії (1926), заслужений професор (1938) По­знаньського університету. Закінчив Уманське училище землеробства і садівництва (нині Черкаська обл.). Дійсний член Київського товариства природо­знавців (від 1887), почесний член Новоросійського товариства сільського господарства пів­дня Росії (від 1917). Один із засновників нового наукового напряму — фітосоціології (геоботаніки), перший викладач цього курсу і автор під­ручника «Основы фитосоциологии» (Хн., 1921). Працював в Університеті св. Володимира у Києві (1887—94). Від 1897 — губернський ентомолог в Херсоні, був засновником і директором (1898—1922) Ентомологічного кабінету, реорганізованого згодом в Природничо-історичний музей Херсонського земства (нині Херсонський обласний крає­знавчий музей), в якому нині зберігаються флористичні, ентомологічні та орнітологічні колекції, зі­брані П. Зібрав, ви­значив, препарував великі за обсягом колекції рослин, комах, птахів, риб, мінералів, які екс­понувалися в музеї, зберігалися у його фондах. Значну увагу приділяв охороні природи, особливо «захисним ділянкам» степу в маєтку Асканія-Нова, ви­вчав їх від 1902, пропонував за під­тримки Ф. Фальц-Фейна організувати тут Ботанічну станцію (1910). Водночас керував дослідже­н­нями з ви­вче­н­ня місцевих бурʼянів на Аджамській сільськогосподарській дослідній станції (с. Созонівка, нині Кропивницького р-ну Кірово­градської обл., 1915—16), а також викладав у Херсонському ІНО (1919—20). Був завідувачем ботанічного від­ділу Науково-степової станції заповід­ника «Асканія-Нова» (1922—23). Під час наукових екс­педицій на пів­дні європейської частини Російської імперії (1887—1923) висловив цікаві наукові гіпотези щодо спорідненості флор, ареалів видів, стадій роз­витку рослин­ності в процесі еволюції та під впливом тварин. Пропонував дієві заходи боротьби з бурʼянами та шкідниками сільськогосподарських культур (кома¬хами, гризунами). 1923 був змушений залишити СРСР і ви­їхати до Польщі, де обі­ймав посаду наукового керівника Біловезького народного парку (1923—28), водночас від 1925 викладав у По­знанському університеті. Після виходу на пенсію 1932 при­дбав маєток у с. Серослав, де заклав сад із тисячі плодових дерев, досліджував їх морозо­стійкість. П. дослідив 230 видів птахів, описав 23 нових види рослин, на його честь на­звано низку видів вищих рослин, з яких волошка Пачоського та зіновать Пачоського занесені до Червоної книги України. 1959 прах ученого було пере­поховано на Меморіальному кладовищі заслужених громадян Великопольщі на Пагорбі св. Войцеха в По­знані. 2004 науковій лабораторії біо­різномані­т­тя та екологічного моніторингу Херсонського університету присвоєно імʼя П. У Херсоні провулок Спартаковський був пере­йменований на провулок П., у Кривому Розі вул. Аврори — на вул. П.

Завантажити статтю