Чужой Іван Платонович

ЧУЖО́Й Іван Платонович (справжнє — Кожич; 18(30). 07. 1889, м. Остер, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 16. 04. 1945, там само) — режисер, театральний діяч, педагог. Син Платона, брат Володимира Кожичів. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1939). Учень К. Станіславського. Закінчив Київську гімназію. Від 1908 працював у трупі Лук’янівського народного дому, драматичному Театрі Берґоньє (обидва — Київ). Згодом виступав як актор в Орлі та Катеринодарі (нині Краснодар; обидва — РФ). Від 1916 — у Московському художньому театрі. Через загострення хвороби (туберкульоз легень) тривалий час перебував на лікуванні у Криму та на Кавказі. 1922–29 очолював Театр студійних постановок у Києві, де був режисером вистав «Смерть Пазухіна» за М. Салтиковим-Щедріним, «Неймовірно, але можливо» за В. Плетньовим, «Загибель “Наді”» Г. Геєрманса. Від 1935 працював у Ленінградському театрі імені Ленінського комсомолу (нині Санкт-Петербург), де поставив вистави «Одруження Бальзамінова», «Без вини винні» О. Островського. Згодом викладав у театральній студії при Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки. Серед учнів — В. Оглоблін, В. Некрасов. 1941 повернувся до рідного міста.

Завантажити статтю