Проскура Ілля Павлович
ПРОСКУ́РА Ілля Павлович (01. 08. 1922, с. Клепечиха, нині Алтайського краю, РФ — 28. 12. 1988, Київ) — фахівець у галузі кормовиробництва, вчений-агроном, селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1970), професор (1972), академік ВАСГНІЛ (1985). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Львівський сільськогосподарський інститут (1951). Від 1952 працював в НДІ землеробства і тваринництва західних районів УРСР (с. Оброшине Пустомитівського, нині Львівського р-ну Львівської обл.): завідувач відділів зернобобових культур (1963–65), меліорації та освоєння осушених земель (1965–67), кормовиробництва (1967–70); очолював лабораторію зернобобових культур Українського НДІ землеробства (Київ, 1970–73 та 1980–82); був директором Українського НДІ кормів (Вінниця, 1973–80). Заступник голови Агрономічної ради (від 1970), заступник голови Президії (1980–82) Південного відділення ВАСГНІЛ; академік-секретар Відділення кормовиробництва ВАСГНІЛ (1982–88). Вивчав особливості культури кормового люпину й ефективність його використання для виробництва зеленого корму, силосу та зеленого добрива; розробляв агротехнічні прийоми підвищення врожаю з урахуванням ґрунтових і кліматичних умов західних областей України. Співавтор сортів вики озимої Ставчанка, люпину Рокинський 58, гороху Подільський.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Кормовой люпин — источник белковых кормов. Москва, 1967; Хімічна боротьба з бур’янами на посівах кормового люпину // Землеробство. 1971. Вип. 26; Люпин. К., 1979 (співавт.); Производство и рациональное использование кормового протеина. К., 1979 (співавт.); Організація кормової бази: виробництво кормів. К., 1982 (співавт.); Пути увеличения производства растительного кормового белка. Москва, 1988 (співавт.).