Черепін Валентин Тихонович
ЧЕРЕ́ПІН Валентин Тихонович (09. 07. 1930, Черкаси — 20. 11. 2020, Київ) — фахівець у галузі фізичного металознавства, фізики поверхні та наукового приладобудування. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1979), член-кореспондент НАНУ (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський політехнічний інститут (1953), де 1948—64 й працював. Від 1964 — в Інституті металофізики НАНУ (Київ): від 1969 — засновник і завідувач відділу фізики металевих поверхонь, водночас 1973—85 — заступник директора з наукової роботи, 2016—20 — головний науковий співробітник відділу фізичних основ інженерії поверхні; водночас від 1978 — співзасновник, 1992—96 — директор Київського відділення Московського фізико-технічного інституту; 1996—2017 — директор Фізико-технічного навчально-наукового центру НАНУ, на базі якого 2017 утворено Київський академічний університет. Основні наукові дослідження Ч. були спрямовані на дослідження взаємодії іонних пучків і плазмових потоків з поверхнею провідних середовищ, вивчення вторинної іонної емісії металів, інтерметалідів, аморфних сплавів, надпровідних металооксидів, іонної пасивації металів у процесах адсорбції оксигену на поверхні металів. Ці роботи сприяли створенню засад іонної діагностики фізико-хімічного стану поверхні матеріалів та їхніх корозійних властивостей, розвитку надчутливих методів елементного та фазового пошарового аналізу тонких плівок з високою роздільною здатністю. Значне місце у діяльності Ч. посідало створення нових приладів для дослідження та аналізу поверхні матеріалів. Під його керівництвом розроблено низку унікальних установок для фундаментальних і прикладних досліджень. Брав участь у створенні іонних мікрозондів МС 7201 та МС 7202 (випущено серійно Сумським ВО «Селмі»); бортового космічного мікрозонду МIGMAS (відкрив нові перспективи досліджень у галузі фізики поверхні на борту орбітальних космічних станцій).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Экспериментальная техника в физическом металловедении. К., 1968; Experimental Techniques in Physical Metallurgy. Bombay, 1968 (співавт.); Автоматизация контроля и исследования металлов. К., 1971 (співавт.); Локальные методы анализа материалов. Москва, 1973 (співавт.); Превращения при отпуске стали. Москва, 1973 (співавт.); Вторичная ионная эмиссия металлов и сплавов. К., 1975 (співавт.); Umwandlungen beim Anlassen von Stahl. Berlin, 1978 (співавт.); Ионный зонд. К., 1981; Методы и приборы для анализа поверхности материалов. К., 1982 (співавт.); Физические методы исследования поверхности твердых тел. Москва, 1983 (співавт.); Secondary ion mass spectroscopy of Solid surfaces. Utrecht, 1987; Ионный микрозондовый анализ. К., 1992; Фізичні методи визначення складу та структури речовини: Навч. посіб. К., 2013 (співавт.); Нанокристаллизация аморфного сплава Fе73,6Si15,8B7,2Cu1,0Nb2,4 (FINEMET) под действием ультразвуковой ударной обработки // Металлофизика и новейшие технологии. 2013. Т. 35, № 5 (співавт.); Вторично-ионная эмиссия: матричный эффект // Progress in Physics of Metals. 2018. Vol. 19, № 4 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 