Хандрос Лев Григорович

ХА́НДРОС Лев Григорович (10. 02. 1914, м. Євпаторія Таврійської губ., нині АР Крим — 26. 06. 1993, Київ) — металофізик. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1966). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Дні­пропетровський університет (нині Дні­про, 1938). Працював 1931—33 на Дні­пропетровському трубному заводі; 1938—41 — у Дні­пропетровському інженерно-будівельному ін­ституті; 1941—42 — за­ступник директора педагогічного училища та учитель середньої школи, 1943—44 — директор середньої школи у с. Разбойщино (усі — Саратовська обл., РФ); 1944—48 — у Київському технологічному ін­ституті харчової промисловості; 1947—86 — в Ін­ституті металофізики АН УРСР (до 1955 — Лабораторія металофізики; Київ): 1967—86 — завідувач від­ділу фазових пере­творень. Спільно з Г. Курдюмовим (1948) виявив термопружну рівновагу при фазових пере­творе­н­нях мартенситного типу (ефект Курдюмова). Наукові дослідже­н­ня: тонка структура мартенситу та кри­стало­графічні особливості без­дифузійних фазових пере­творень в твердому тілі; релаксаційні процеси при мартенситному пере­ході, їх вплив на протіка­н­ня зворотного мартенситного пере­творе­н­ня і термодинамічну рівновагу високо- і низькотемпературних фаз; не­звичайні фізико-механічні властивості, об­умовлені протіка­н­ням мартенситного пере­творе­н­ня (ефект памʼяті форми, надпружність, аномально велика демпфуюча здатність матеріалів з ефектом памʼяті форми); практичне викори­ста­н­ня матеріалів і сплавів, яким притаман­не мартенситне пере­творе­н­ня; жароміцні матеріали і їх властивості.

Завантажити статтю