Хандрос Лев Григорович

ХА́НДРОС Лев Григорович (10. 02. 1914, м. Євпаторія Таврійської губ., нині АР Крим — 26. 06. 1993, Київ) — металофізик. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1966). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1938). Працював 1931–33 на Дніпропетровському трубному заводі; 1938–41 — у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті; 1941–42 — заступник директора педагогічного училища та учитель середньої школи, 1943–44 — директор середньої школи у с. Разбойщино (усі — Саратовська обл., РФ); 1944–48 — у Київському технологічному інституті харчової промисловості; 1947–86 — в Інституті металофізики АН УРСР (до 1955 — Лабораторія металофізики; Київ): 1967–86 — завідувач відділу фазових перетворень. Спільно з Г. Курдюмовим (1948) виявив термопружну рівновагу при фазових перетвореннях мартенситного типу (ефект Курдюмова). Наукові дослідження: тонка структура мартенситу та кристалографічні особливості бездифузійних фазових перетворень в твердому тілі; релаксаційні процеси при мартенситному переході, їх вплив на протікання зворотного мартенситного перетворення і термодинамічну рівновагу високо- і низькотемпературних фаз; незвичайні фізико-механічні властивості, обумовлені протіканням мартенситного перетворення (ефект пам’яті форми, надпружність, аномально велика демпфуюча здатність матеріалів з ефектом пам’яті форми); практичне використання матеріалів і сплавів, яким притаманне мартенситне перетворення; жароміцні матеріали і їх властивості.

Рекомендована література

1. Лев Григорович Хандрос: Біобібліогр. покажч. К., 2014.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю