Петрук Василь Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРУ́К Василь Михайлович (21. 11. 1886, с. Мишин, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 23. 09. 1968, м-ко Меркенфріц, Німеччина) — живописець, графік, різьбяр. Закінчив відділ різьбярства Коломийської промислової школи (1904); навчався у Вищій промисловій школі у Львові (до 1905), на малярсько-декораційних курсах у Чернівцях (1906), у художника М. Івасюка (1907). Творчий шлях розпочав 1906, ілюструючи дитячі оповідання С. Калинця, що видавав Ю. Насальський (випуски з «Бібліотеки для руской молодежи»). Від 1909 разом з М. Івасюком — у Відні, де працював у його майстерні (1910–15), відвідував картинні галереї, малював. Під час 1-ї світової війни перебував у складі австрійської армії на Італійському фронті. Учасник визвольних змагань, старшина УГА. Після поранення через Італію дістався до лазарету в м. Моравська Границя на теренах Чехо-Словаччини. 1920–22 — учитель малювання в місцевій гімназії. Співпрацівник «Українського скитальця» (1920–23). Учасник культурно-мистецької виставки в таборі інтернованих осіб в м. Йозефов (Чехо-Словаччина, 1923), а також виставок в Україні, Австрії, Німеччині. Автор пейзажів, численних портретів вояків УГА. Під час 2-ї світової війни після приходу радянських військ у П. конфісковано понад 600 картин на релігійну та історичну тематику. Від 1946 — у Німеччині. Деякі твори зберігаються в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття (Коломия), Слов’янській бібліотеці (Прага), Українському національному музеї в Чикаґо (США; передав твори й архів).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю